Фінал WTA — Вікіпедія

Фінал WTA
WTA Тур
Місто проведення турніру	Шеньчжень (2019-2028)  КНР
Арена	Спортивний центр затоки Шеньчжень
Категорія	Фінал туру
Покриття	Хард / в приміщенні
Турнірна сітка	8 Одиночний 8 Парний
Призові	14 000 000 USD (2020)
Сайт	Офіційна сторінка

Фінал WTA (англ. Shiseido WTA Finals Shenzhen) (спонсорська назва — Сісейдо WTA Фінал Шеньчжень) є фінальним тенісним турніром року в жіночому тенісі.

18 січня 2018 року WTA оголосила, що фінал WTA відбудеться в Шеньчжені десять років поспіль (2019-2028).

У чемпіонаті беруть участь 8 найкращих тенісисток року (відповідно до рейтингу WTA) і 8 найкращих пар. Груповий раунд проводиться у 2 групах по 4 гравці в кожній групі. У групі гравці грають між собою по одному матчу. Дві найкращі з кожної групи попадають у півфінал, і якщо виграють його — у фінал.

Історія[ред. | ред. код]

Перші фінали WTA проводилися з 1972 у місті Бока-Ратон, Флорида (США). З 1972 по 1986 вони проходили в березні. Коли WTA вирішила обмежити турніри, що проводяться під її егідою, із січня по листопад, то Чемпіонат WTA перенесли на останній строк, наприкінці року. Виходячи із цього факту, в 1986 році було проведено два чемпіонати. З 1979 до 2000 турнір проводився в Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку, у 2001 чемпіонат був проведений у Мюнхенському Олімпійському залі (Munchen in die Olympiahalle wechselte). З 2002 по 2005 чемпіонат проводився в Стейплс-центрі (Staples Centre) у Лос-Анджелесі. У 2006 та 2007 роках жіночий чемпіонат пройшов у Мадриді, Іспанія, у 2008-2010 — у Досі, 2011-2013 — у Стамбулі, з 2014-2018 турнір проходив у Сингапурі.

З 1984 по 1998 фінал турніру проводився до перемоги в трьох сетах, це був і залишається досі, єдиним турніром із подібним форматом у жіночому тенісі. З 1999 фінали стали проводитися в стандартному форматі.

Цей турнір є п'ятим за престижністю після турнірів Великого шлему.

Рекорди[ред. | ред. код]

Найбільше перемог в одиночному розряді:

• Мартіна Навратілова (США, раніше Чехословаччина): 8 перемог, 6 фіналів.
• Серена Вільямс (США): 5 перемог, 2 фінали.
• Штеффі Граф (Німеччина): 5 перемог, 1 фінал.
• Кріс Еверт (США): 4 перемоги, 4 фінали.
• Моніка Селеш (США, раніше Югославія): 3 перемоги, 1 фінал.
• Кім Клейстерс (Бельгія): 3 перемоги

Найбільше перемог в парному розряді:

• Мартіна Навратілова (США,): 13 перемог.
• Пем Шрайвер (США): 10 перемог.
• Біллі Джин Кінг (США): 4 перемог, 1 фінал.
• Ліза Реймонд (США): 4 перемоги.
• Кара Блек (Зімбабве): 3 перемоги, 6 фіналів.
• Наташа Звєрєва (Білорусь, раніше СРСР): 3 перемоги, 3 фінали.
• Бетті Стеве (Нідерланди): 3 перемоги, 2 фінали.
• Лізель Губер (США): 3 перемоги, 1 фінал.
• Ліндсі Девенпорт (США): 3 перемоги.
• Мартіна Хінгіс (Швейцарія): 3 перемоги.
• Тімеа Бабош (Угорщина): 3 перемоги.

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік	Місто	Чемпіонка	Фіналістка	Результат фіналу
1972	Бока-Ратон	Кріс Еверт	Керрі Мелвілл	7–5, 6–4
1973		Кріс Еверт (2)	Ненсі Річі	6–3, 6–3
1974	Лос-Анджелес	Івонн Гулагонг-Коулі	Кріс Еверт	6–3, 6–4
1975		Кріс Еверт (3)	Мартіна Навратілова	6–4, 6–2
1976		Івонн Гулагонг-Коулі (2)	Кріс Еверт	6–3, 5–7, 6–3
1977	Нью-Йорк	Кріс Еверт (4)	Сью Баркер	2–6, 6–1, 6–1
1978	Окленд	Мартіна Навратілова	Івонн Гулагонг-Коулі	7–6(7–0), 6–4
1979	Нью-Йорк	Мартіна Навратілова (2)	Трейсі Остін	6–3, 3–6, 6–2
1980		Трейсі Остін	Мартіна Навратілова	6–2, 2–6, 6–2
1981		Мартіна Навратілова (3)	Андреа Єйгер	6–3, 7–6(7–3)
1982		Сільвія Ганіка	Мартіна Навратілова	1–6, 6–3, 6–4
1983		Мартіна Навратілова (4)	Кріс Еверт	6–2, 6–0
1984		Мартіна Навратілова (5)	Кріс Еверт	6–3, 7–5, 6–1
1985		Мартіна Навратілова (6)	Гелена Сукова	6–3, 7–5, 6–4
1986 (бер.)		Мартіна Навратілова (7)	Гана Мандлікова	6–2, 6–0, 3–6, 6–1
1986 (лис.)		Мартіна Навратілова (8)	Штеффі Граф	7–6(8–6), 6–3, 6–2
1987		Штеффі Граф	Габріела Сабатіні	4–6, 6–4, 6–0, 6–4
1988		Габріела Сабатіні	Пем Шрайвер	7–5, 6–2, 6–2
1989		Штеффі Граф (2)	Мартіна Навратілова	6–4, 7–5, 2–6, 6–2
1990		Моніка Селеш	Габріела Сабатіні	6–4, 5–7, 3–6, 6–4, 6–2
1991		Моніка Селеш (2)	Мартіна Навратілова	6–4, 3–6, 7–5, 6–0
1992		Моніка Селеш (3)	Мартіна Навратілова	7–5, 6–3, 6–1
1993		Штеффі Граф (3)	Аранча Санчес Вікаріо	6–1, 6–4, 3–6, 6–1
1994		Габріела Сабатіні (2)	Ліндсі Девенпорт	6–3, 6–2, 6–4
1995		Штеффі Граф (4)	Анке Губер	6–1, 2–6, 6–1, 4–6, 6–3
1996		Штеффі Граф (5)	Мартіна Хінгіс	6–3, 4–6, 6–0, 4–6, 6–0
1997		Яна Новотна	Марі П'єрс	7–6(7–4), 6–2, 6–3
1998		Мартіна Хінгіс	Ліндсі Девенпорт	7–5, 6–4, 4–6, 6–2
1999		Ліндсі Девенпорт	Мартіна Хінгіс	6–4, 6–2
2000		Мартіна Хінгіс (2)	Моніка Селеш	6–7(5–7), 6–4, 6–4
2001	Мюнхен	Серена Вільямс	Ліндсі Девенпорт	walkover
2002	Лос-Анджелес	Кім Клейстерс	Серена Вільямс	7–5, 6–3
2003		Кім Клейстерс (2)	Амелі Моресмо	6–2, 6–0
2004		Марія Шарапова	Серена Вільямс	4–6, 6–2, 6–4
2005		Амелі Моресмо	Марі П'єрс	5–7, 7–6(7–3), 6–4
2006	Мадрид	Жустін Енен	Амелі Моресмо	6–4, 6–3
2007		Жустін Енен (2)	Марія Шарапова	5–7, 7–5, 6–3
2008	Доха	Вінус Вільямс	Віра Звонарьова	6–7(5–7), 6–0, 6–2
2009		Серена Вільямс (2)	Вінус Вільямс	6–2, 7–6(7–4)
2010		Кім Клейстерс (3)	Каролін Возняцкі	6–3, 5–7, 6–3
2011	Стамбул	Петра Квітова	Вікторія Азаренко	7–5, 4–6, 6–3
2012		Серена Вільямс (3)	Марія Шарапова	6–4, 6–3
2013		Серена Вільямс (4)	Лі На	2–6, 6–3, 6–0
2014	Сінгапур	Серена Вільямс (5)	Сімона Халеп	6–3, 6–0
2015		Агнешка Радванська	Петра Квітова	6–2, 4–6, 6–3
2016		Домініка Цібулкова	Анджелік Кербер	6–3, 6–4
2017		Каролін Возняцкі	Вінус Вільямс	6–4, 6–4
2018		Еліна Світоліна	Слоун Стівенс	3–6, 6–2, 6–2
2019	Шеньчжень	Ешлі Барті	Еліна Світоліна	6–4, 6–3

Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік	Місто	Чемпіонки	Фіналістки	Результат фіналу
1972	Бока-Ратон	без парного розряду
1973		Розмарі Касалс Маргарет Корт	Франсуаз Дюрр Бетті Стеве	6–2, 6–4
1974	Лос-Анджелес	Розмарі Касалс (2) Біллі Джин Кінг	Франсуаз Дюрр Бетті Стеве	6–1, 6–7(2–7), 7–5
1975		Маргарет Корт (2) Вірджинія Вейд	Розмарі Касалс Біллі Джин Кінг	6–7(2–7), 7–6(7–2), 6–2
1976		Біллі Джин Кінг (2) Бетті Стеве	Енн Ґеррант Енн Кійомура	6–3, 6–2
1977	Нью-Йорк	Мартіна Навратілова Бетті Стеве (2)	Франсуаз Дюрр Вірджинія Вейд	7–5, 6–3
1978	Окленд	Біллі Джин Кінг (3) Мартіна Навратілова (2)	Вірджинія Вейд Франсуаз Дюрр	6–4, 6–4
1979	Нью-Йорк	Франсуаз Дюрр Бетті Стеве (3)	Сью Баркер Енн Кійомура	7–6, 7–6
1980		Біллі Джин Кінг (4) Мартіна Навратілова (3)	Розмарі Касалс Венді Тернбулл	6–3, 4–6, 6–3
1981		Мартіна Навратілова (4) Пем Шрайвер	Барбара Поттер Шерон Волш	6–0, 7–6(8–6)
1982		Мартіна Навратілова (5) Пем Шрайвер (2)	Кеті Джордан Енн Сміт	6–4, 6–3
1983		Мартіна Навратілова (6) Пем Шрайвер (3)	Клаудія Коде-Кільш Ева Пфафф	7–5, 6–2
1984		Мартіна Навратілова (7) Пем Шрайвер (4)	Джо Дьюрі Енн Кійомура	6–3, 6–1
1985		Мартіна Навратілова (8) Пем Шрайвер (5)	Клаудія Коде-Кільш Гелена Сукова	6–7(4–7), 6–4, 7–6(7–5)
1986 (бер.)		Гана Мандлікова Венді Тернбулл	Клаудія Коде-Кільш Гелена Сукова	6–4, 6–7(4–7), 6–3
1986 (лис.)		Мартіна Навратілова (9) Пем Шрайвер (6)	Клаудія Коде-Кільш Гелена Сукова	7–6(7–1), 6–3
1987		Мартіна Навратілова (10) Пем Шрайвер (7)	Клаудія Коде-Кільш Гелена Сукова	6–1, 6–1
1988		Мартіна Навратілова (11) Пем Шрайвер (8)	Лариса Савченко-Нейланд Наташа Звєрєва	6–3, 6–4
1989		Мартіна Навратілова (12) Пем Шрайвер (9)	Лариса Савченко-Нейланд Наташа Звєрєва	6–3, 6–2
1990		Кеті Джордан Елізабет Смайлі	Мерседес Пас Аранча Санчес Вікаріо	7–6(7–4), 6–4
1991		Мартіна Навратілова (13) Пем Шрайвер (10)	Джиджі Фернандес Яна Новотна	4–6, 7–5, 6–4
1992		Аранча Санчес Вікаріо Гелена Сукова	Яна Новотна Лариса Савченко-Нейланд	7–6(7–4), 6–1
1993		Джиджі Фернандес Наташа Звєрєва	Яна Новотна Лариса Савченко-Нейланд	6–3, 7–5
1994		Джиджі Фернандес (2) Наташа Звєрєва (2)	Яна Новотна Аранча Санчес Вікаріо	6–3, 6–7(4–7), 6–3
1995		Яна Новотна Аранча Санчес Вікаріо (2)	Джиджі Фернандес Наташа Звєрєва	6–2, 6–1
1996		Ліндсі Девенпорт Мері Джо Фернандес	Яна Новотна Аранча Санчес Вікаріо	6–3, 6–2
1997		Ліндсі Девенпорт (2) Яна Новотна (2)	Александра Фусаї Наталі Тозья	6–7(5–7), 6–3, 6–2
1998		Ліндсі Девенпорт (3) Наташа Звєрєва (3)	Александра Фусаї Наталі Тозья	6–7(6–8), 7–5, 6–3
1999		Мартіна Хінгіс Анна Курникова	Аранча Санчес Вікаріо Лариса Савченко-Нейланд	6–4, 6–4
2000		Мартіна Хінгіс (2) Анна Курникова (2)	Ніколь Арендт Манон Боллеграф	6–2, 6–3
2001	Мюнхен	Ліза Реймонд Ренне Стаббс	Кара Блек Олена Лиховцева	7–5, 3–6, 6–3
2002	Лос-Анджелес	Олена Дементьєва Жанетта Гусарова	Кара Блек Олена Лиховцева	4–6, 6–4, 6–3
2003		Вірхінія Руано Паскуаль Паола Суарес	Кім Клейстерс Ай Суґіяма	6–4, 3–6, 6–3
2004		Надія Петрова Меган Шонессі	Кара Блек Ренне Стаббс	7–5, 6–2
2005		Ліза Реймонд (2) Саманта Стосур	Кара Блек Ренне Стаббс	6–7(5–7), 7–5, 6–4
2006	Мадрид	Ліза Реймонд (3) Саманта Стосур (2)	Кара Блек Ренне Стаббс	3–6, 6–3, 6–3
2007		Кара Блек Лізель Губер	Катарина Среботнік Ай Суґіяма	5–7, 6–3, [10–8]
2008	Доха	Кара Блек (2) Лізель Губер (2)	Квета Пешке Ренне Стаббс	6–1, 7–5
2009		Нурія Льягостера Вівес Марія Хосе Мартінес Санчес	Кара Блек Лізель Губер	7–6(7–0), 5–7, [10–7]
2010		Хісела Дулко Флавія Пеннетта	Квета Пешке Катарина Среботнік	7–5, 6–4
2011	Стамбул	Лізель Губер (3) Ліза Реймонд (4)	Квета Пешке Катарина Среботнік	6–4, 6–4
2012		Марія Кириленко Надія Петрова (2)	Андреа Сестіні Главачкова Луціє Градецька	6–1, 6–4
2013		Сє Шувей Пен Шуай	Катерина Макарова Олена Весніна	6–4, 7–5
2014	Сінгапур	Кара Блек (3) Саня Мірза	Сє Шувей Пен Шуай	6–1, 6–0
2015		Мартіна Хінгіс (3) Саня Мірза (2)	Гарбінє Мугуруса Карла Суарес Наварро	6–0, 6–3
2016		Катерина Макарова Олена Весніна	Бетані Маттек-Сендс Луціє Шафарова	7–6(7–5), 6–3
2017		Тімеа Бабош Андреа Сестіні Главачкова	Кікі Бертенс Юганна Ларссон	4–6, 6–4, [10–5]
2018		Тімеа Бабош (2) Крістіна Младенович	Барбора Крейчикова Катержина Сінякова	6–4, 7–5
2019	Шеньчжень	Тімеа Бабош (3) Крістіна Младенович	Сє Шувей Барбора Стрицова	6–1, 6–3

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Сайт WTA [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]