Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2010 — Вікіпедія

Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2010
Турнір Ліга чемпіонів УЄФА 2009/2010
Дата 22 травня 2010
Стадіон Іспанія «Сантьяґо Бернабеу», Мадрид
Гравець матчу Нідерланди Веслі Снейдер
(за версією вболівальників)[1]
Аргентина Дієго Міліто
(за версією УЄФА)
Арбітр Англія Говард Вебб
Глядачі 73 170
Погода Сонячно. 25 °C. 32 % вологості[2]
2009
2011

Фіна́л Лі́ги чемпіо́нів УЄФА́ 2010 — останній матч у розіграші Ліги чемпіонів УЄФА 2009—2010, 55-й фінал турніру, та 18-й з часів перейменування Кубка європейських чемпіонів на Лігу чемпіонів. Відбувся на мадридському стадіоні Сантьяґо Бернабеу 22 травня 2010 року. У фіналі взяли участь італійський футбольний клуб Інтернаціонале з Мілана та німецька Баварія з Мюнхена. Дубль аргентинця Дієґо Міліто (по голу в кожному таймі) приніс перемогу «Інтернаціонале», який таким чином вперше виграв Лігу чемпіонів у сучасному її форматі.

Вперше в історії турніру фінальний поєдинок відбувся в суботу[3].

Претенденти[ред. | ред. код]

Шлях до фіналу[ред. | ред. код]

Баварія Раунд Інтернаціонале
Команда І В Н П МЗ МП РМ О
Франція Бордо 6 5 1 0 9 2 +7 16
Німеччина Баварія 6 3 1 2 9 5 +4 10
Італія Ювентус 6 2 2 2 4 7 −3 8
Ізраїль Маккабі (Хайфа) 6 0 0 6 0 8 −8 0
Груповий етап
Команда І В Н П МЗ МП РМ О
Іспанія Барселона 6 3 2 1 7 3 +4 11
Італія Інтернаціонале 6 2 3 1 7 6 +1 9
Росія Рубін 6 1 3 2 4 7 −3 6
Україна Динамо (Київ) 6 1 2 3 7 9 −2 5
Суперник Результат Ігри Плей-оф Суперник Результат Ігри
Італія Фіорентіна 4–4 (ч) 2–1 вдома; 2–3 на виїзді Перший раунд плей-оф Англія Челсі 3–1 2–1 вдома; 1–0 на виїзді
Англія Манчестер Юнайтед 4–4 (ч) 2–1 вдома; 2–3 на виїзді Чвертьфінали Росія ЦСКА 2–0 1–0 вдома; 1–0 на виїзді
Франція Ліон 4–0 1–0 вдома; 3–0 на виїзді Півфінали Іспанія Барселона 3–2 3–1 вдома; 0–1 на виїзді

Протокол матчу[ред. | ред. код]

Баварія
Інтернаціонале
В 22 Німеччина Ганс-Йорг Бутт
ПЗ 21 Німеччина Філіпп Лам
ЦЗ 5 Бельгія Даніель ван Буйтен
ЦЗ 6 Аргентина Мартін Демічеліс ЖК 26'
ЛЗ 28 Німеччина Гольгер Бадштубер
ЦП 17 Нідерланди Марк ван Боммель (к) ЖК 78'
ЦП 31 Німеччина Бастіан Швайнштайгер
ПВ 10 Нідерланди Ар'єн Роббен
ДН 25 Німеччина Томас Мюллер
ЛВ 8 Туреччина Хаміт Алтинтоп Замінений на 63-ій хвилині 63'
ЦН 11 Хорватія Івіца Оліч Замінений на 74-ій хвилині 74'
Запасні:
В 1 Німеччина Міхаель Рензінг
З 13 Німеччина Андреас Герліц
З 26 Німеччина Дієго Контенто
П 23 Хорватія Данієль Праньїч
П 44 Україна Анатолій Тимощук
Н 18 Німеччина Мирослав Клозе Вийшов на заміну на 63-ій хвилині 63'
Н 33 Німеччина Маріо Гомес Вийшов на заміну на 74-ій хвилині 74'
Тренер:
Нідерланди Луї ван Гал
В 12 Бразилія Жуліо Сезар
ПЗ 13 Бразилія Майкон
ЦЗ 6 Бразилія Лусіо
ЦЗ 25 Аргентина Вальтер Самуель
ЛЗ 26 Румунія Крістіан Ківу ЖК 30' Замінений на 68-ій хвилині 68'
ЦП 4 Аргентина Хав'єр Дзанетті (к)
ЦП 19 Аргентина Естебан Камб'яссо
АП 10 Нідерланди Веслі Снейдер
ПН 9 Камерун Самуель Ето'о
ЦН 22 Аргентина Дієго Міліто Замінений на 90+2-ій хвилині 90+2'
ЛН 27 Північна Македонія Горан Пандев Замінений на 79-ій хвилині 79'
Запасні:
В 1 Італія Франческо Тольдо
З 2 Колумбія Іван Кордоба
З 23 Італія Марко Матерацці Вийшов на заміну на 90+2-ій хвилині 90+2'
П 5 Сербія Деян Станкович Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
П 11 Гана Саллі Мунтарі Вийшов на заміну на 79-ій хвилині 79'
П 17 Кенія Макдональд Маріга
Н 45 Італія Маріо Балотеллі
Тренер:
Португалія Жозе Моурінью

Гравець матчу:
Аргентина Дієго Міліто
Гравець матчу за версією вболівальників:
Нідерланди Веслі Снейдер

Асистенти головного арбітра:
Англія Майк Малларкі[4]
Англія Даррен Кенн[4]
Четвертий арбітр:
Англія Мартін Аткінсон[4]
Запасний арбітр:
Англія Петер Кіркап[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Player Rater [Архівовано 25 травня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Line-ups (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 травня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2012. Процитовано 28 травня 2010.
  3. Мадрид крокує до фіналу[недоступне посилання з липня 2019]
  4. а б в г д Webb gets Madrid assignment. UEFA.com. Union of European Football Associations. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 20 травня 2010.