Фізіологічна оптика — Вікіпедія

Фізіологічна оптика — розділ оптики, в якому вивчають процеси зору з об'єднаних позицій фізики, фізіології та психології.

Суть фізіологічної оптики[ред. | ред. код]

Життя — це невпинний процес прийому, обробки та оцінки інформації з довкілля. Сприйняття зорової інформації відбувається за допомогою органу зору. Центром, який оброблює інформацію, що поступає від органів чуття, є головний мозок. Обидві півкулі головного мозку покриті тонким шаром сірої речовини, званої корою головного мозку. У сірій речовині міститься близько 10 млрд нервових клітин. Коли ці клітини отримують по нервових волокнах сенсорну інформацію, в мозку виникають суб'єктивні «образи» зовнішнього світу. Організм людини складається з безлічі клітин, і деякі з них спеціально призначені для отримання інформації з довкілля та передачі її в мозок. Відчуття, залежно від властивостей матерії, поділяються на кілька різновидів, з яких зорові відчуття мають важливу роль у спілкуванні людини з природою.

Сигнали, які сприймаються органами чуття ззовні, називають стимулами, а їх дію — подразненнями.

Сенсорні клітини отримують енергію від зовнішніх стимулів і потім перетворюють це подразнення на нервові сигнали, які передаються через нервові волокна в мозок. Нервові волокна та імпульси, які йдуть від сенсорних клітин у мозок, однакові для всіх чуттів і різняться між собою тим, що закінчуються в різних відділах кори головного мозку. Активність волокон, що несуть сигнали в зорову область потиличної частини мозку, спричиняє відчуття світла. Активність волокон, що проводять аналогічні сигнали, наприклад, в слухову область, спричиняє сприйняття звуку.

Завдання[ред. | ред. код]

До завдань фізіологічної оптики входять дослідження оптичної системи ока, будови та роботи сітківки, провідних нервових шляхів, механізмів руху очей, вивчення функцій зору, як світловідчуття, кольоровідчуття, сприйняття оком руху і простору (стереоскопічний зір) і вивчення функцій зорового апарату: інерції зору, виникнення післязображень, фосфенів, сприйняття обертового поля поляризованого світла тощо.

Результати досліджень фізіологічної оптики[ред. | ред. код]

• Результати досліджень фізіологічної оптики використовуються в медицині і техніці для діагностики та лікування органів зору, для розробки окулярів, зорових приладів, освітлювальних пристроїв, нових систем стереоскопії, кіно і телебачення тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

• Колориметрія
• Колір
• Зір

Джерела[ред. | ред. код]

• Кравков С. В. Глаз и его работа. — М.-Л.: АН СССР, 1950. — 194 с. (рос.)
• Физика зрения / Н. А. Валюс. — М.: Знание, 1963. — 47 с. (рос.)
• Малая медицинская энциклопедия: В 6 т. / Гл. ред. В. И. Покровский. — М.: Советская энциклопедия: Большая Российская энциклопедия: Медицина, 1991—1996. (рос.)
• Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия. — 1982—1984. (рос.)
• Фізіологічна оптика

Це незавершена стаття з оптики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.