Фурів Іван Іванович — Вікіпедія

Фурів Іван Іванович
Народився 9 лютого 1936(1936-02-09)
село Грабовець, тепер Сколівського району Львівської області
Помер 29 листопада 2003(2003-11-29) (67 років)
місто Луцьк
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Жовтневої Революції Орден «Знак Пошани»

Іван Іванович Фурів (9 лютого 1936(19360209), село Грабовець, Польща, тепер Сколівського району Львівської області — 29 листопада 2003, місто Луцьк Волинської області) — український радянський діяч, секретар Волинського обкому КПУ, 1-й секретар Луцького міськкому КПУ, голова Луцького міськвиконкому.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Здобувши середню освіту, навчався у Львівському політехнічному інституті.

Після закінчення факультету нафтової та газової промисловості політехнічного інституту в 1959 році прибув на роботу у Волинську область, де працював головним інженером Луцької міжобласної контори зрідженого газу, а потім — начальником контори газового господарства «Луцькгаз». Член КПРС.

У 1964 — березні 1965 р. — начальник Волинського обласного житлового управління облкомунгоспу.

У березні 1965 — червні 1975 р. — голова виконавчого комітету Луцької міської ради депутатів трудящих Волинської області.

У 1975—1978 роках — 1-й секретар Луцького міського комітету КПУ Волинської області. Закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

У 1981—1988 роках — голова Волинської обласної ради професійних спілок.

У грудні 1987 — квітні 1990 роках — секретар Волинського обласного комітету КПУ.

З квітня 1990 року — заступник голови виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів.

Потім — начальник Волинського обласного управлін­ня у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]