Фторволокно — Вікіпедія

Фторволокна — волокна, які одержують з фторовмісних полімерів. Фторволокна — малотоннажні хімічні волокна технічного призначення.

Комплекс специфічних цінних властивостей фторволокна — висока стійкість до дії агресивних середовищ в широкому діапазоні температур, висока теплостійкість, відмінні діелектричні властивості, низький коефіцієнт тертя і інші — обумовлює переважне застосування їх у багатьох областях сучасної техніки.

Отримання[ред. | ред. код]

З великого числа фторовмісних полімерів для формування волокон у промисловості використовують тільки політетрафторетилен і ацетонорозчинні фторопласти.

Застосування[ред. | ред. код]

Фторволокна — сировина для сальникових набивок і фільтрувальних тканин, захисного одягу та космічних скафандрів, електроізоляційних матеріалів і антифрикційних прокладок в самозмащувальних підшипниках, протезів кровоносних судин і клапанів серця та інші.

Джерела[ред. | ред. код]

Каргин В. А. Энциклопедия полимеров, Советская энциклопедия, 1972 г. , Т.3, 1152 с.