Феодор II Ласкаріс — Вікіпедія

Феодор II Ласкаріс
грец. Θεόδωρος Β' Λάσκαρης
Феодор II Ласкаріс
Феодор II Ласкаріс
Портрет Феодора II Ласкаріса з манускрипту XV століття
Імператор
Початок правління: 1254
Кінець правління: 1258

Попередник: Іоанн III Дука Ватац
Наступник: Іоанн IV Ласкаріс

Дата народження: 1221(1221)
Місце народження: Нікея
Країна: Візантійської імперії
Дата смерті: 18 серпня 1258(1258-08-18)
Місце смерті: Ізник
Діти: Іоанн IV Ласкаріс, Ірина, Марія
Батько: Іоанн III Дука Ватац
Мати: Ірина Ласкаріна

Феодор II Ласкаріс (грец. Ἰωάννης Γ' Δούκας Βατάτζης, 1221, Нікея — 18 серпня 1258 р.) — імператор Нікейської імперії з 1254 до 1258 року.

Феодор був сином імператора Іоанна III. Прийнявши владу Феодор зараз же почав війну проти болгар які напали на Фракію. Війна була рівна з обох сторін і за умовами миру, межі обох держав залишилися майже без змін, хоча болгари і отримали Фракію. За характером імператор був гарячий у всіх відносинах і для своїх чиновників він був володарем важким і суворим. Феодор не мав твердості свого батька, але відрізнявся в усьому швидкістю і великодушністю.

Незабаром після сходження на престол він мав тяжку хворобу, так що він часто під час її нападів падав на підлогу. Ця хвороба не дала значною мірою повністю розкрити його потенціал правителя. Епілепсійні припадки імператора привели його до смерті 18 серпня 1258 року, залишивши Георгія Муцалона регентом при малолітньому синові Іоанну IV Ласкарісу

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]