Китайський фенікс — Вікіпедія

Китайський фенікс
Статуя в місті Наньнін.
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Китайський фенікс (кит. 鳳凰, фенхуан) — в китайській міфології диво-птах, на противагу китайському дракону втілює жіноче начало (їнь), є символом півдня. Його з'явлення людям — велике знамення, яке може свідчити про могутність імператора або передвіщати значну подію.

У західноєвропейській літературі трактується як птах фенікс. Існує припущення, що у давнину слово «фен» означало божество вітру, яке було посланцем богів[1].

У складеному при Ханьській династії словнику «Шовень» про фенхуана сказано, що у цього птаха «дзьоб півня, зоб ластівки, шия змії, на тулубі візерунки, як у дракона, хвіст риби, спереду як лебідь, ззаду як єдиноріг Цілінь, спина черепахи»[2]. Зріст її досягає трьох метрів.

Згідно з китайським повір'ям, фенхуан бачили перед смертю Жовтого імператора. Останній раз її спостерігали на могилі батька засновника династії Мін в 1368 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фенхуан — дивовижний цар-птах. Китайська міфологія. web.archive.org. 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
  2. Ріфтін Б. Л. Фенхуан [Архівовано 5 Серпня 2009 у Wayback Machine.] // Міфологічний словник / Гол. ред. Е. М. Мелетинський. — М.: Радянська енциклопедія, 1990

Література[ред. | ред. код]