Відносини Федеративні Штати Мікронезії — Європейський Союз — Вікіпедія

Відносини Федеративні Штати Мікронезії — Європейський Союз
Європейський Союз
Європейський Союз 		Федеративні Штати Мікронезії
Федеративні Штати Мікронезії

Відносини Федеративних Штатів Мікронезії та Європейський Союзта Європейського Союзу — це зовнішні відносини між країною Федеративних Штатів Мікронезії та Європейським Союзом. Співпраця між Мікронезією та Європейським Союзом була започаткована в 2000 році, коли країна приєдналася до Організації держав Африки, Карибського басейну та Тихого океану, і розвивається в рамках Угоди Котону в рамках більш широкого співробітництва АКТ-ЄС. Дві сторони офіційно оформили свої прямі дипломатичні відносини 18 квітня 2002 року, коли посол Європейського Союзу Франс Баан (який проживає в Представництві Європейського Союзу для тихоокеанського регіону в Суві, Фіджі) взяв участь у церемонії вручення дипломатичних грамот у Палікірі.[1] У 2008 році призначений національний уповноважений для програм ЄС Фабіан Німеа відвідав декілька країн-членів ЄС, щоб сприяти подальшій співпраці між своєю країною та Європейським Союзом.[2]

У своїй донорській політиці Європейський Союз визнає особливу роль допомоги Сполучених Штатів у багатьох секторах, включаючи освіту та охорону здоров'я, і тому зосереджений на створенні синергії розвитку. Європейський фонд розвитку виділив 17 мільйонів євро на період між 2014 і 2020 роками для подолання деяких критичних наслідків зміни клімату, включаючи впровадження стійких джерел енергії, управління надзвичайними ситуаціями та захист навколишнього середовища.[3] Разом з Маршалловими Островами та Палау Мікронезія співпрацювала з Європейським Союзом у рамках проекту ЄС–Північна Тихий океан–Готовність до Ель-Ніньйо (RENI) на 2017-2020 роки з бюджетом 4,5 млн євро.[4] У 2016 році дві сторони підписали угоду про скасування короткострокового візового режиму.[5] Загальний мізерний імпорт ЄС з Мікронезії становив близько 129 000 євро в 2019 році, при цьому 63% експорту Мікронезії до ЄС номінально відповідали Загальній системі преференцій, але лише 74% прийнятних товарів фактично використовують їх.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FSM welcomes EU Ambassador Frans Baan. Government of the Federated States of Micronesia. 18 квітня 2002. Процитовано 13 грудня 2021.
  2. ↑ Micronesia in Review: Issues and Events, 1 July 2007 to 30 June 2008 (PDF). The Contemporary Pacific. 21 (1): 114—118. 2009.
  3. ↑ The Federated States of Micronesia - European Union. National Indicative Plan (PDF) (Звіт). European Union. n.d.
  4. ↑ The EU North Pacific Readiness for El Niño (RENI) project. Pacific Community. n.d. Процитовано 13 грудня 2021.
  5. ↑ Agreement between the European Union and the Federated States of Micronesia on the short-stay visa waiver. European Commission. 19 вересня 2016. Процитовано 13 грудня 2021.
  6. ↑ Agreement between the European Union and the Federated States of Micronesia on the short-stay visa waiver. European Commission. 19 вересня 2016. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відносини_Федеративні_Штати_Мікронезії_—_Європейський_Союз&oldid=41641526