Фауна Антарктики — Вікіпедія

Імператорські пінгвіни в Антарктиді

Фауна Антарктики представлена окремими видами безхребетних, птахів та ссавців. Нині в Антарктиді виявлено не менше 70 видів безхребетних, гніздяться чотири види пінгвінів. На території полярної області знайдені викопні рештки декількох видів нептахових динозаврів [⇨].

Вільними від льодовиків і снігу залишається лише 2 % території материкової Антарктики[1]. Велика частина фауни Антарктиди представлена на декількох «аренах життя»: прибережні острови і льоди, прибережні оази на материку (наприклад, «оаза Бангера»), арена нунатаків (гора Амундсена біля станції Мирний, гора Нансена на Землі Вікторії тощо) та арена льодовикового щита. Тварини найбільш поширені в приморській смузі (тільки тут зустрічаються тюлені та пінгвіни). Є тут і свої ендеміки, наприклад, чорний комар-дзвінець Belgica antarctica[2].

На 2008 рік відомі[3] не менше трьох осіб, що народилися в Антарктиці: на самій Антарктиді або прилеглих островах [⇨].

Безхребетні[ред. | ред. код]

Безхребетні представлені членистоногими (комахами і павукоподібними), коловертками, тихоходами (Acutuncus antarcticus) і нематодами, що мешкають у ґрунтах[1]. Антарктичний зоопланктон, перш за все, криль прямо або опосередковано є основою ланцюга харчування багатьох видів риб, китоподібних, кальмарів, тюленів, пінгвінів та інших тварин. У прісноводних озерах материкових прибережних оаз — " сухих долин " — існують оліготрофні екосистеми, населені синьо-зеленими водоростями, круглими хробаками, веслоногими рачками (циклопами) і дафніями.

Антарктична фауна членистоногих з урахуванням прибережних антарктичних островів (на південь від 60°S) становить не менше 130 видів: кліщі (67 видів), Collembola (19), пухоїди (37), воші (4), блохи (1), двокрилі (2) . З них 54 це паразитичні форми[4].

Кліщі[ред. | ред. код]

Кліщі виду Nanorchestes antarcticus були знайдені на 85° південної широти у верхньому шарі ґрунту, який більш зволожений. Це найпівденніша знахідка для всього тваринного світу[5]. Фауна кліщів полярної станції Палмер (64°45'S, 64°05'W, Антарктичний півострів) включає не менше 11 видів кліщів: Alaskozetes antarcticus, Halozetes belgicae, Oppia laxolineata, Magellozetes antarcticus (Cryptostigmata), Stereotydeus villosus, Rhagidia gerlachei, Nanorchtestes antarcticus, Tydeus tilbrooki, Protereunetes minutus (Prostigmata), Cyrtolaelaps racovitzai (Mesostigmata)[6].

Покритощелепні[ред. | ред. код]

Вид колембол Cryptopygus antarcticus, мешкає між мохами і лишайниками, де харчується детритом[5]. Вид Gressittacantha terranova знайдений на Землі Вікторії[7]. В цілому, в Антарктиці з урахуванням Антарктичного півострова (на його західному узбережжі знайдені Friesea grisea, Cryptopygys antarcticus, Tullbergia mediantarctica, Parisotoma octooculata, Archisotoma brucei) і прибережних антарктичних островів (Tullbergia antarctica, Tullbergia mixta) знайдено 17 видів колембол з 13 родів 4 родин. Більше половини з них місцеві ендеміки. Friesea grisea знайдена поблизу російської антарктичної станції " Молодіжна "[8][4][9].

Комахи[ред. | ред. код]

Хребетні[ред. | ред. код]

Птахи[ред. | ред. код]

На самому материку гніздяться два види пінгвінів: імператорський пінгвін (Aptenodytes forsteri) і пінгвін Аделі (Pygoscelis adeliae). Ще два види з'являються на материку, але гніздяться лише на Антарктичному півострові: антарктичний пінгвін (Pygoscelis antarctica) і субантарктичний пінгвін (Pygoscelis papua)[5]. З інших птахів зустрічаються кілька видів буревісникових (антарктичний, сніговий), два види поморників, полярний крячок.

Ссавці[ред. | ред. код]

Повністю сухопутні ссавці в Антарктиді відсутні. З напівводних наземних тварин цього класу на берег виходять тюлені: Ведделла, тюлені-крабоїди, морські леопарди, Росса, морські слони. З дельфінів біля берегів Антарктиди (біля Шетландських островів, 68°S) виявлений хрестоподібний дельфін[12].

Людина[ред. | ред. код]

Постійне населення в Антарктиді зараз відсутнє. Проте, тут розташовані кілька десятків наукових станцій, в яких загальна чисельність дослідників змінюється від 1000 чоловік взимку до 4000 влітку (включаючи 26 громадян України, з яких 12 постійних на станції «Академіка Вернадського»)[13][14][3].

Першою людиною, що народилися на території Антарктики, можна назвати [уточнити] норвежку Сольвейг Гунбьорг Якобсен, що з'явилася на світ в поселенні китобоїв Грютвікен на острові Південна Джорджія 8 жовтня 1913 року[3].

Першою людиною, що народилися на самій Антарктиді, вважається аргентинець Еміліо Маркос Палма (7 січня 1978 року, на полярній станції «Есперанса»)[3][15].

У 1984 році на острові Кінг-Джордж, що прилягає до Антарктичного півострова, на станції «Президент Едуардо Фрей Монталва» народився чилієць Хуан Пабло Камачо.

Викопна фауна[ред. | ред. код]

Динозаври Антарктиди[ред. | ред. код]

Перша знахідка динозаврів на території Антарктиди була зроблена в 1986 році: анкилозавр Antarctopelta[16][17] . До теперішнього часу знайдено всього кілька видів динозаврів, що пов'язано насамперед з тим, що близько 98 % поверхні Антарктиди зараз знаходиться під льодом. Більшість зі знайдених викопних решток є фрагментарними, через що ряд з них до цих пір не отримав наукових назв. На острові Росса у північно-західній частині Антарктиди виявлені залишки анкілозаврів та динозавра з групи гіпсілофодонтід. На острові Вега знайдені залишки динозавра з групи гадрозаврів. У 1991 році в Антарктиді на схилі гори Кілпатрик знайшли залишки прозавроподів, а також теропода кріолофозавра, який досягав семи метрів у довжину і мав гребінь на голові шириною 20 см[18].

Фауна островів[ред. | ред. код]

Південні Оркнейські острови[ред. | ред. код]

Фауна членистоногих Південних Оркнейських островів включає чотири види коллемболів (Cryptopygus antarcticus, Parisotoma octooculata, Archisotoma brucei, Friesea grisea), 8 видів кліщів (Alaskozetes antarcticus, Halozetes belgicae, Cyrtolaelaps racovitzai, Stereotydeus villosus, Nanorchtestes antarcticus, Tydeus tilbrooki, Protereunetes minutus, Glycyphagus sp) та два види жуків (Lathridiidae : Cartodere apicalis, Lathridius minutus)[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Björn Sohlenius and Sven Boström. (2005). The geographic distribution of metazoan microfauna on East Antarctic nunataks[недоступне посилання]. — Polar Biology. Volume 28, Number 6 (2005), 439—448.
  2. ↑ а б Luke Sandro & Juanita Constible. Antarctic Bestiary — Terrestrial Animals. Laboratory for Ecophysiological Cryobiology, Miami University. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
  3. ↑ а б в г Население Антарктики. Демография Антарктики. world-globe.ru
  4. ↑ а б Gressitt, J. L. 1967. Introduction. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 1-33.
  5. ↑ а б в Рисунок блохи Glaciopsyllus antarcticus(рос.)п — Карлтон Рэй Д., Маккормик-Рэй М. Д. «Живой мир полярных районов» — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1988.
  6. ↑ Strong Jack. 1967. Ecology of terrestrial Arthropods at Palmer Station, Antarctic Peninsula. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 357—371.
  7. ↑ Fanciulli, P.P., Summa, D., Dallai, R. et Frati, F. 2001. High levels of genetic variability and population differentiation in Gressittacantha terranova (Collembola, Hexapoda) from Victoria Land, Antarctica., — Antarctic Science, 13 (3), 2001, p.246-254.
  8. ↑ Wise, K. A. J. 1967. Collembola (springtails). In J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 123-48. Google books
  9. ↑ Wise, K. A. J. 1971. Collembola of Antarctica. // Pacific Insects Monograph 25: 57-74.(англ.)п
  10. ↑ Whitehead, M. D. et al. (1991). A further contribution on the biology of the Antarctic flea, Glaciopsyllus antarcticus (Siphonaptera: Ceratophyllidae).[недоступне посилання з Декабрь 2019] — Polar biology, 11: 379—383. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/BF00239690.
  11. ↑ Steele, W. K.; Pilgrim, R. L. C.; Palma, R.L. (1997). Occurrence of the flea Glaciopsyllus antarcticus and avian lice in central Dronning Maud Land.[недоступне посилання з Декабрь 2019] — Polar biology, 18: 292—294. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/s003000050190
  12. ↑ Hammond, P. S. et al. (2008). Lagenorhynchus cruciger. — In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species.
  13. ↑ Міністерство освіті і науки України. Стартувала 24-та українська антарктична експедиція: на станцію "Академік Вернадський" уже вирушає сезонний загін, а зимівників відправлять наприкінці березня. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 17 січня 2019.
  14. ↑ Міністерство освіті і науки України. Визначено учасників 25-ї української антарктичної експедиції - працювати на станції "Академік Вернадський" буде більше молодих науковців та науковиць. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2020.
  15. ↑ Самое южное место рождения. recordsguinness.ru
  16. ↑ Thomson, M.R.A., Crame, J.A. and Thomson, J.W, ред. (1991). Geological Evolution of Antarctica. Cambridge: Cambridge University Press. с. 617—622. {{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  17. ↑ Gasparini, Z., Pereda-Suberbiola, X. and Molnar, R.E.  // Memoirs of the Queensland Museum : journal. — 1996. — P. 583—594.
  18. ↑ Большой атлас динозавров. The Usborne Internet-Linked World Atlas of Dinosaurus. — Росмэн-Пресс, 2006, 144 стр.
  19. ↑ Tilbrook P. J. 1967. Arthropod Ecology in Maritime Antarctica. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 340.

Література[ред. | ред. код]

Географія
Природа
Історія
Міжнародні відносини
Демографія
Інфраструктура
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фауна_Антарктики&oldid=40692818