Фанґ — Вікіпедія

Фанґ
Fang
Кількість понад 2,8 млн чол.
Ареал Камерун Камерун
Габон Габон
Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
Мова мови фанґ
Релігія традиційні вірування

Фанґ (мфанґ, панґве) — група народів банту у Центральній Африці.

Розселення, чисельність, мова і релігія[ред. | ред. код]

Представники народів фанґ живуть у Габоні (0,42 млн чоловік), Камеруні (2,1 млн чоловік) та Екваторіальній Гвінеї (0,28 млн чоловік), ще 5 тис. чоловік живуть у Конго.

Народи фанґ розмовляють окремими мовами банту. За релігією більшість фанг прибічники традиційних культів; також є протестанти, католики й послідовники афро-християнських сект.

Маска фанг, Музей Людини, Париж

Дані з історії, господарства і суспільства[ред. | ред. код]

Предки народів фанґ переселилися з басейну річки Конго на початку XIX століття, відтіснивши пігмеїв.

Традиційні заняття народів фанґ — тропічне ручне підсічно-вогневе землеробство (елевсина, сорго, кукурудза, арахіс, ямс, маніок, овочі, банани), мисливство, рибна ловля тощо.

Ремесла — різьбярство на кістці й дереві, гончарство, плетіння, ковальство.

Основа соціальної влади — сільська община. Існували таємні союзи.

Традиційні вірування — культ предків та віра в духів.

Джерела, посилання і література[ред. | ред. код]