Фанк — Вікіпедія

	Фанк
Дата створення / заснування	1965
Ґрунтується на	ритм-енд-блюз
Країна походження	США
	Фанк у Вікісховищі

Фанк (англ. funk) — стиль афроамериканської танцювальної музики з виділеними ударними. Поліритмічна композиція, для якої характерні мінімальна мелодійність й активне синкопування партій всіх інструментів (синкопований бас називається «фанкуючим»), а також пульсуючий ритм, крикливий вокал, багаторазове повторення коротких мелодійних фраз.

Історія[ред. | ред. код]

Традиції фанка сходять до нескладних композицій Руфуса Томаса та Джеймса Брауна початку 1960-х; він простежується в музиці таких виконавців, як Booker T. & the M.G.'s, Sly & the Family Stone, Джорджа Клінтона (та його гуртів Parliament і Funkadelic) та інших. В 1970-х роках в цьому напрямку працювали Earth, Wind & Fire, Tower of Power, Commodores, Kool & The Gang. Фанк із простішим ритмом став основою ритмічної структури стилю диско.

Джазмен Майлз Девіс був першим, хто схрестив фанк з джазом. Слідом за ним фанкові платівки записали Орнетт Коулман, Гербі Генкок і Сан Ра.

Документальний фільм «Вусатий Фанк» від студії Т. Т.М за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури було створено задля висвітлення історії фанку за часів окупації України СРСР У стрічці розповідають про роль Володимира Івасюка, Віктора Морозова та інших корифеїв жанру. Сучасні чисельні українські музиканти продовжують створювати композиції у цьому стилі, зокрема Сальто назад та Бумбокс.

Українські гурти 1970-х збирали стадіони й багатотисячні зали, але згодом їхні пісні було майже забуто. Автори показують контекст того часу з обмеженнями, попри які створювалися ці треки. Громадянам СРСР не було потреби слухати Джеймса Брауна, Френка Заппу чи Pink Floyd — так вважала партія. Але все змінилося наприкінці 1960-х: за вказівкою політбюро, в УРСР почали масово з'являтися ВІА, що мали замінити молоді західні рок-гурти. Але замість лояльних до партії музикантів, влада отримала сучасну й самобутню музичну сцену. Більшість із цих ансамблів звучать цілком актуально і у сучасності: Візерунки шляхів, Арніка, «Водограй», «Жива вода» та інші мають.

Знакові платівки[ред. | ред. код]

Rufus Thomas, ‘Walking the Dog’ (1963)
James Brown, ‘Out of Sight’ (1964)
Wilson Pickett, ‘The Exciting Wilson Pickett’ (1966)
Sly & The Family Stone, ‘Stand!’ (1969)
Funkadelic, 'Free Your Mind and Your Ass Will Follow' (1970)
Miles Davis, ‘On the Corner’ (1972)
Kool & The Gang, ‘Wild and Peaceful’ (1973)
B.T.Express, ‘Do It’ (1973)
Ohio Players, ‘Fire’ (1974)
Parliament, ‘Up for the down Stroke’ (1974)
Herbie Hancock, ‘Thrust’ (1974)
Ornette Coleman, ‘Dancing In Your Head’ (1977)
Zapp, ‘Zapp 1’ (1980)
Prince, ‘Controvercy’ (1981)

Виконавці[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Дмитрий Вебер. Первое нашествие марсиан [Джордж Клінтон] // «ОМ» (Москва). — 2005. — №9 (96). — С. 56-57.(рос.)
Vincent, Rickey (1996). Funk: The Music, The People, and The Rhythm of The One. St. Martin's Press. ISBN 0-312-13499-1.
Thompson, Dave (2001). Funk. Backbeat Books. ISBN 0-87930-629-7.
Wermelinger, Peter (2005). Funky & Groovy Music Records Lexicon. -. ISBN 3-9522773-1-2.
Vincent, Rickey. «Funk: The Music, The People, and The Rhythm of The One». [St. Martin's Griffin, 1996]
Buda, Andrzej. «Historia kultury hip-hop w Polsce 1977—2002» [Wydawnictwo Niezależne 2001] ISBN 83-915272-7-1.
Buda, Andrzej. «Encyklopedia hip-hopu» [Wydawnictwo Niezależne 2005] ISBN 83-915272-4-4.
Miszczak, Radek. Cała, Andrzej. «Beaty, Rymy, Życie. Leksykon Muzyki Hip-Hop». [Wydawnictwo KURPISZ S.A., 2005] ISBN 83-89738-75-9.
Jakubowski, Marek i inni. «Blues w Polsce enc». [Oficyna Wydawnicza Atena 1997] ISBN 83-85414-92-4.
Carr, Ian. «Jazz Rough Guide».