Фактори термінації трансляції — Вікіпедія

Фактори термінації трансляції або фактори вивільнення — білки, що беруть участь в завершенні (термінації) трансляції — процесу синтезу білків на мРНК — тобто каталізують гідроліз тРНК від новосинтезованого поліпетіду. Ці білки мають консервативну (збаражену) форму, що нагадує форму тРНК, а також консервативні мотиви послідовності[en], подібні у всіх організмів.

У бактерій існють три фактори вивільнення: RF1, RF2, RF3 (від англ. release factors — «фактори вивільнення»). RF1 розпізнає стоп-кодони UAG і UAA, RF2 розпізнає стоп-кодони UGA і UAA. FR3 RF3 вивільняє синтезований поліпептид. Фактори вивільнення фактично заміняють собою молекулу тРНК, тобто аналогічно тРНК зв'язуються з ділянкою A рибосоми і безпосередньо визнають стоп-кодон[1]. Як тільки RF1 або RF2 і RF3 зв'язуються з рибосомою, поліпептид вивільняється, і комплекс рибосоми та факторів вивільнення розпадається, таким чином припиняючи трансляцію[2].

Еукаріоти мають один фактор вивільнення, eRF1, який заміняє бактеріальні RF1 і RF2 та розпізнає всі три стоп-кодона, а інший фактор, eRF3, виконує допоміжну роль в комплексі з RF1. Загалом процес термінації дуже нагадує процес термінації бактерій[3].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Direct recognition of mRNA stop signals by Escherichia coli polypeptide chain release factor two. Процитовано 28 листопада 2006.
  2. Mapping Functionally Important Motifs SPF and GGQ of the Decoding Release Factor RF2 to the Escherichia coli Ribosome by Hydroxyl Radical Footprinting. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 листопада 2006.
  3. Termination of translation: interplay of mRNA, rRNAs and release factors?. Процитовано 28 листопада 2006.