Фабрика Святого Петра — Вікіпедія

Стаття із серії:
Римська курія
Секретаріати Державний секретаріат Святого Престолу Секретаріат у справах економіки Святого Престолу
Конгрегації Доктрини віри Східних Церков Богослужіння і дисципліни Таїнств У справах святих Євангелізації народів У справах духовенства Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя Католицької освіти У справах єпископів
Трибунали Апостольська Пенітенціарія Апостольська Сигнатура Римська Рота
Папські Ради У справах мирян Сприяння єдності християн У справах сім'ї Справедливості і Миру Cor Unum Душпастирської опіки мігрантів і подорожніх Душпастирської опіки працівників охорони здоров'я Інтерпретації законодавчих текстів З міжрелігійного діалогу З культури З масових комунікацій Для сприяння новій євангелізації
Папські комісії та комітети У справах Латинської Америки Священної археології Біблійна комісія Ecclesia Dei З перегляду Вульгати Міжнародна Теологічна комісія З Міжнародних євхаристійних конгресів З історичних наук У справах держави-міста Ватикан Комісія Римської курії З Катехизису
Інші папські відомства Апостольська палата Адміністрація Майна Святого Престолу Управління фінансової інформації Святого Престолу Префектура економічних справ Святого Престолу Префектура Папського Дому Служба Папських літургійних церемоній Прес-служба Святого Престолу Центральна Статистична Служба Фабрика Святого Петра Служба Папських милостей
Інші заклади Ватиканська апостольська бібліотека Ватиканський секретний архів Швейцарська гвардія Кадрова служба Святого Престолу Папські університети
Портал «Католицтво»
п о р

Фа́брика Свято́го Петра́ (лат. Fabricia Sancti Petri) — звичайна назва відомства Римської курії, що відповідає за управління, утримання, збереження та декорування базиліки Святого Петра у Ватикані.

З 2005 року голова відомства - Анджело Комастрі.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Фабрики Святого Петра сягає понтифікату Климента VII (1523–1534), який утворив колегію, з 60 осіб для управління та контролю будівництва нової базиліки Ватикану. Папа Климент VIII (1592–1605) перетворив колегію в конгрегацію кардиналів, що остаточно схвалив його наступник Павло V у червні 1605 року. Під час понтифікату Климента XI (1700–1721) функції кардинала-префекта цієї конгрегації з функціями кардинала-архіпресвітера собору Ватикану. Павло VI 1967 року понизив статус Фабрики Святого Петра, яка 1 січня 1968 року втратила статус конгрегації. Іван-Павло II у статті 192 апостольської конституції Pastor Bonus окреслив повноваження Фабрики.

Список голів Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

Фабрика Святого Петра була піднесена до рангу конгрегації 1605 року. На відміну від наявних тепер конгрегацій, початково вона не мала свого сталого голови в ранзі префекта. Її роботою керував кардинал-диякон, найвищий за рангом кардинал, член конгрегації, а в разі його відсутності, його функції автоматично переходять до найвищого за рангом кардинала з-поміж присутніх.^[1] Тільки від 50-х років XVII століття (не пізніше, ніж від 1657, ймовірно від 1654) Папа почав формально призначати якогось кардинала префектом, проте тільки з 1701 стало правилом, що цю посаду дістав архіпресвітер собору Ватикану.

Декани Конгрегації Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

• it:Giovanni Evangelista Pallotta (1605–1620)
• Франческо дель Монте (1620–1626)
• it:Domenico Ginnasi (1626–1639)
• it:Marcello Lante della Rovere (1639–1652)
• Франческо Барберіні (1652–1654?)

Префекти Конгрегації Фабрики Святого Петра[ред. | ред. код]

• Francesco Barberini (1654?–1679)
• Vacat
• Карло Барберіні (1701–1704)
• it:Francesco Nerli (1704–1708)
• Vacat
• it:Annibale Albani (1712–1751)
• Генріх Бенедикт Стюарт (1751–1807)
• it:Romoaldo Braschi-Onesti (1807–1817)
• Алессандро Маттеї (1817–1820)
• it:Pietro Francesco Galleffi (1820–1837)
• it:Giacomo Giustiniani (1837–1843)
• Маріо Маттей (1843–1870)
• it:Niccola Paracciani Clarelli (1870–1872)
• it:Edoardo Borromeo (1872–1881)
• it:Edward Henry Howard (1881–1892)
• it:Francesco Ricci Paracciani (1892–1894)
• Маріано Рамполла дель Тіндаро (1894–1913)
• Рафаель Меррі дель Валь (1914–1930)
• Еудженіо Пачеллі (1930–1939)
• Фредеріко Тедескіні (1939–1959)
• Доменіко Тардіні (1959–1961)
• Паоло Марелла (1961–1967)

Голови Фабрики Святого Петра з 1968 року[ред. | ред. код]

• Паоло Марелла (1968—1983)
• Аурелио Сабаттані (1983—1991)
• Вірджиліо Ної (1991—2002)
• Франческо Маркізано (2002—2004)
• Анджело Комастрі (2005—2021)
• Мауро Ґамбетті (з 2021)

Голови Фабрики Святого Петра зазвичай також є архіпресвітерами Собору Святого Петра.

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Art. 192 Pastor Bonus окреслила компетенцію Фабрики Святого Петра [процитовано 2011-09-12]
• Christoph Weber: Die ältesten päpstlichen Staatshandbücher: Elenchus congregationum, tribunalium et Collegiorum urbis 1629-1714. Рим - Фрайбург - Відень: Herder, 1991. ISBN 978-3451216534. 
• Salvador Miranda. The Cardinals of the Holy Roman Church. Congregation of the Reverend Fabric of Saint Peter's Basilica (англ.). Процитовано 27 червня 2013.
• Gaetano Moroni, Dizionario di erudizione storico-ecclesiastica. Vol. XVI, Венеція 1842