Університет (станція метро, Київ) — Вікіпедія

Координати: 50°26′39″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.44417° пн. ш. 30.50583° сх. д. / 50.44417; 30.50583

Університет
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Проєктна назва Університетська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 100,7 м
Ширина 19,7 м
Будівництво
Дата відкриття 6 листопада 1960
Архітектор(и) Г. В. Головко, М. М. Сиркін, Є. Л. Іванов, Т. Д. Єлігулашвілі, Л. Л. Семенюк, О. С. Лозинська
Архітектор(и) вестибюлів Г. В. Головко, Б. В. Дзбановський, Є. Л. Іванов, М. М. Сиркін
Скульптор(и) М. Д. Декерменджі, А. Ю. Білостоцький, В. І. Зноба, О. О. Ковальов, Е. М. Кунцевич, М. Г. Лисенко, П. П. Остапенко, О. О. Супрун, А. А. Шапран
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Шевченківський
Виходи до Ескалатор бульвару Тараса Шевченка, вулиці Пирогова
Наземний транспорт А 24, 114, 118
Тр 5, 7, 8, 17
Мт 189, 228, 231, 429, 433, 450, 575
Інше
Час відкриття 05:45
Час закриття 00:16
Код станції 118
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Університе́т» — станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії. Розташована між станціями «Вокзальна» і «Театральна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.

Свою назву станція отримала внаслідок розташування поблизу від головного («червоного») корпусу Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Поруч зі станцією також розташовані Ботанічний сад ім. О. В. Фоміна, Володимирський собор, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.

З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 171[1][2].

Опис[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток — станція без колійного розвитку.


Класичний зразок станцій метро 1950-х років, глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. В кожному ескалаторному тунелі встановлено по тристрічковому ескалатору.

Наземний вестибюль являє собою будинок квадратної форми в плані, перекритий куполом зі збірного залізобетону. Знаходиться на бульварі Тараса Шевченка. До нього з обох сторін примикають короткі колонади, що утворюють вхід до ботанічного саду. Над кожною з вхідних/вихідних дверей вестибюля розміщені алюмінієві вензелі з літерами М — єдині у київському метрополітені.

Архітектура та оформлення[ред. | ред. код]

Оформлення станції є синтезом архітектури та декоративного мистецтва. У центральному залі в кожному пілоні бюсти видатних учених та письменників. У торці до 1992 року розташовувалася скульптура Володимира Леніна[3] (скульптор Михайло Декерменджі, демонтована, не збереглася). Облицювання пілонів коричнево-рожевим мармуром із білим декоративним орнаментом з гіпсу, карнизи з литого скла та освітлення за ними, складний візерунок на підлозі роблять цю станцію надзвичайно привабливою. Колійні стіни спочатку були викладені кахельною плиткою, заміненої при ремонті в 1996 році на нову.

Мармур, яким облицьована станція, багатий скам'янілими залишками доісторичних істот. Наприклад, на пілоні під бюстом Максима Горького, а також в облицюванні стін бокового залу по першій колії можна знайти великі зрізи мушель амонітидів.

На станції розташовано 8 бюстів видатних осіб України та Росії, а саме: Івана Франка, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Олександра Богомольця, Дмитра Менделєєва, Михайла Ломоносова, Григорія Сковороди та Максима Горького.

У листопаді 2022-го року бюсти російських діячів (4 із 8) були закриті дерев'яними щитами.[4]

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2023
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 24,0 23,9 23,7 23,8 22,3 20,8 23,2 21,1 20,0 12,1

Режим роботи[ред. | ред. код]

Відправлення першого поїзда в напрямку:

Відправлення останнього поїзда в напрямку:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  2. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
  3. Станція метро «Университет», 5 листопада 1960 року // Фото Мельника М. А. — ЦДА КФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
  4. У Києві на станції метро «Університет» закрили дошками бюсти російських вчених та письменників. Судебно-юридическая газета (рос.). Процитовано 5 грудня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]