French
DeutschУлісс Грант — Вікіпедія
| Улісс Сімпсон Грант Ulysses Simpson Grant | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 березня 1869 — 4 березня 1877 | ||
| Попередник: | Ендрю Джонсон | |
| Наступник: | Резерфорд Хейз | |
| Ім'я при народженні: | англ. Hiram Ulysses Grant | |
| Народження: | 27 квітня 1822 Пойнт-Плезант, Огайо, США | |
| Смерть: | 23 липня 1885 (63 роки) Маунт-Макгрегор, штат Нью-Йорк, США | |
| Причина смерті: | рак гортаніd[1] | |
| Поховання: | Grant's Tombd | |
| Національність: | американець | |
| Країна: |  США | |
| Релігія: | Методизм | |
| Освіта: | Військова академія США | |
| Партія: | Партія вігів (до 1854)Республіканська партія США (1854-1893) | |
| Батько: | Джессі Рут Грант | |
| Мати: | Ганна Сімпсон | |
| Шлюб: | Джулія Дент Грант | |
| Діти: | Фредерік Дент Грант (син) Улісс Сімпсон Грант молодший (син) Еллен Уреншел Грант (дочка) Джессі Рут Грант (син) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби: | 1839-1885 | |
| Приналежність: | Армія США | |
| Звання: |  Генерал армії | |
| Командував: | Головнокомандувач армії США | |
| Битви: | Американо-мексиканська війна Громадянська війна у США | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
|
| ||
|
| ||
У́лісс Сі́мпсон Гра́нт, або Юлисис Симпсон Ґрант (англ. Ulysses Simpson Grant, ім'я при народженні англ. Hiram Ulysses Grant, тобто Гайрем Улісс Грант; 27 квітня 1822, Пойнт-Плезант, Огайо, США — 23 липня 1885, Маунт-Макгрегор, штат Нью-Йорк, США) — американський політик та військовик, полководець військ півночі в роки Громадянської війни в США, генерал армії (1866–1868). У 1869–1877 — 18-й президент США. Попри його нескороминущу славу як полководця, історики розцінюють його президентство досить стримано. Портрет Гранта зображений на банкноті номіналом 50 доларів.
Молодість[ред. | ред. код]
Народився 27 квітня 1822 року в містечку Пойнт-Плезант, штат Огайо (ім'я Сімпсон насправді — прізвище матері Улісса). Батьки його, шотландського походження, були люди бідні.
Закінчивши в 1843 році курс у Військової академії у Вест-Пойнті, Грант служив в піхотному полку на міссурійському кордоні; тут йому доводилося воювати з індіанцями.
У 1845 році, коли почалася війна з Мексикою, полк Гранта послали на територію Техасу. Брав діяльну участь в подальших військових діях.
У 1854 році він пішов з військової служби і поселився в Сент-Луїсі, ставши фермером; пізніше переселився в Гален, в штат Іллінойс, до батька, який займався шкіряним промислом.
Громадянська війна[ред. | ред. код]
Коли почалася громадянська війна, в Галені утворився волонтерський загін, який і вибрав Гранта своїм начальником. За дорученням губернатора штату Іллінойс Грант організував протягом двох місяців 21 полк і був призначений командиром одного з них. Незабаром він фактично став командиром всіх волонтерських військ, зосереджених в північній Міссурійській області, і 23 серпня призначений бригадним генералом волонтерів. У подальшому ході війни скоро виявилися видатні стратегічні здібності Гранта, особливо при взятті на початку 1862 р. фортів Генрі і Донельсона. Грант став національним героєм; на нього поступово покладалися все важливіші завдання з командування військами.
У липні 1863 року Гранту після довгої облоги вдалося примусити до здачі Віксбург. У грудні 1863 року Конгрес ухвалив вибити золоту медаль на честь Гранта та готував подяку йому й його армії.
У березні 1864 року Конгрес запровадив чин генерал-лейтенанта армії, і президент Авраам Лінкольн негайно ж подарував його Гранту, якому услід за тим доручено було головне керівництво військовими діями проти армії конфедератів. Через рік після цього, в квітні 1865 року, після цілого ряду наполегливих битв Грант примусив генерала Лі здатися зі всією армією і цим поклав край громадянській війні.
У 1866 році надано конгресом спеціально для нього титул «генерала армії». У 1867 році тимчасово обіймав посаду військового міністра. У цьому ж році в честь нього було названо друге найбільше дерево у світі — Секвоядендрон «Генерал Грант».
Президентство[ред. | ред. код]
Широка популярність Гранта спонукала республіканську партію висунути його кандидатуру на виборах, й у листопаді 1868 року обраний президентом більшістю 206 голосів проти 88. Головне завдання внутрішньої політики у цей період президентства Гранта було встановлення нормальних стосунків з Півднем; у сфері міжнародної політики на першому плані стояли дипломатичні переговори з «алабамського питання».
У 1872 році знов обраний президентом. Другий період президентства ознаменувався сильним внутрішнім розбратом серед республіканської партії, і навіть розкриттям значних корупційних справ республіканської адміністрації. Вибори в конгрес восени 1874 року дали більшість демократичній партії. При закінченні другого періоду президентства прибічники Гранта мали намір виставити його втретє; але встановлена ще з часів Джорджа Вашингтона традиція, через яку ніхто не може бути обраним президентом більше ніж двічі, виявилася настільки сильною, що у республіканському конвенті 1876 р. Грант не був висунутий у кандидати.
Останні роки[ред. | ред. код]
Повернувшись у приватне життя, Грант здійснив навколосвітню подорож; пізніше він пробував займатися комерційними підприємствами, але терпів невдачі. У зв'язку з його скрутним становищем друзі і шанувальники Гранта зібрали фонд в 250 000 доларів, відсотки від якого становили головні засоби до його життя. У 1884 році утворена його синами фірма, що займалася широкими спекуляціями (без відома самого Гранта), зазнала краху та призвела до повного розорення Гранта. Побоюючись впасти у крайню бідність, Грант розпочав літературну працю й опублікував ряд статей у журналі The Century Magazine, крім того, він склав мемуари про свою військову діяльність.
Помер 23 липня 1885 року в містечку Маунт-Макгрегор (штат Нью-Йорк). За декілька місяців до його смерті Конгрес, визнавши заслуги Гранта та його тяжке становище, прийняв акт, за яким Гранту була призначена пенсія в розмірі окладу генерала.
Вшанування[ред. | ред. код]
- 3154 Грант — астероїд, який назвали на честь президента[2].
- Улісс Грант зображений на банкноті П'ятдесят доларів США.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.history.com/this-day-in-history/former-president-ulysses-s-grant-dies
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Badeau, Adam. Military History of Ulysses S. Grant, from April, 1861, to April, 1865. 3 vols. 1882. (англ.)
- Ballard, Michael B., Vicksburg, The Campaign that Opened the Mississippi, University of North Carolina Press, 2004, ISBN 0-8078-2893-9. (англ.)
- Ed Bearss, The Vicksburg Campaign, 3 volumes, Morningside Press, 1991, ISBN 0-89029-308-2. (англ.)
- Carter, Samuel III, The Final Fortress: The Campaign for Vicksburg, 1862—1863 (1980) (англ.)
- Bruce Catton, Grant Moves South, Little, Brown & Co., 1960, ISBN 0-316-13207-1. (англ.)
- Catton, Bruce, Grant Takes Command, Little, Brown & Co., 1968, ISBN 0-316-13210-1. (англ.)
- Bruce Catton, U. S. Grant and the American Military Tradition (1954) (англ.)
- Cavanaugh, Michael A., and William Marvel, The Petersburg Campaign: The Battle of the Crater: "The Horrid Pit, " June 25-August 6, 1864 (1989) (англ.)
- Conger, A. L. The Rise of U.S. Grant (1931) (англ.)
- Davis, William C. Death in the Trenches: Grant at Petersburg (1986). (англ.)
- Fuller, Maj. Gen. J. F. C., Grant and Lee, A Study in Personality and Generalship, Indiana University Press, 1957, ISBN 0-253-13400-5. (англ.)
- Gott, Kendall D., Where the South Lost the War: An Analysis of the Fort Henry-Fort Donelson Campaign, February 1862, Stackpole Books, 2003, ISBN 0-8117-0049-6. (англ.)
- Johnson, R. U., and Buel, C. C., eds., Battles and Leaders of the Civil War. 4 vols. New York, 1887-88, often reprinted
- Lewis, Lloyd. Captain Sam Grant (1950), pre-Civil War (англ.)
- McWhiney, Grady, Battle in the Wilderness: Grant Meets Lee (1995) (англ.)
- McDonough, James Lee, Shiloh: In Hell before Night (1977). (англ.)
- McDonough, James Lee, Chattanooga: A Death Grip on the Confederacy (1984). (англ.)
- Maney, R. Wayne, Marching to Cold Harbor. Victory and Failure, 1864 (1994). (англ.)
- Matter, William D., If It Takes All Summer: The Battle of Spotsylvania (1988) (англ.)
- Miers, Earl Schenck., The Web of Victory: Grant at Vicksburg. 1955. (англ.)
- Rhea, Gordon C., The Battle of the Wilderness May 5—6, 1864, Louisiana State University Press, 1994, ISBN 0-8071-1873-7. (англ.)
- Rhea, Gordon C., The Battles for Spotsylvania Court House and the Road to Yellow Tavern May 7—12, 1864, Louisiana State University Press, 1997, ISBN 0-8071-2136-3. (англ.)
- Rhea, Gordon C., To the North Anna River: Grant and Lee, May 13—25, 1864, Louisiana State University Press, 2000, ISBN 0-8071-2535-0. (англ.)
- Rhea, Gordon C., Cold Harbor: Grant and Lee, May 26 — June 3, 1864, Louisiana State University Press, 2002, ISBN 0-8071-2803-1. (англ.)
- Miller, J. Michael, The North Anna Campaign: "Even to Hell Itself, " May 21-26, 1864 (1989). (англ.)
- Simpson, Brooks D, Ulysses S. Grant: Triumph Over Adversity, 1822—1865 (2000). (англ.)
- Steere, Edward, The Wilderness Campaign (1960) (англ.)
- Sword, Wiley, Shiloh: Bloody April. 1974. (англ.)
- Williams, T. Harry, McClellan, Sherman and Grant. 1962. (англ.)
- Porter, Horace, Campaigning with Grant (1897, reprinted 2000) (англ.)
- Sherman, William Tecumseh, Memoirs of General William T. Sherman. 2 vols. 1875. (англ.)
- Simon, John Y., ed., The Papers of Ulysses S. Grant, Southern Illinois University Press (1967-) multivolume complete edition of letters to and from Grant. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґрант // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| ||||||||||||||||
|
