Улицька Людмила Євгенівна — Вікіпедія

Улицька Людмила Євгенівна
Народилася	21 лютого 1943 (81 рік); Давлеканово, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	письменниця, сценаристка, перекладачка, дитяча письменниця, правозахисниця, прозаїк, драматург
Alma mater	Біологічний факультет МДУd (1968)
Мова творів	російська
Роки активності	1980-ті — тепер. час
Magnum opus	Сонечка[d]
Батько	Evgeny Yakovlevich Ulitskyd
Родичі	Улицький Яків Самійлович
У шлюбі з	Andrej Krasulind
Нагороди	премія Сімони де Бовуар (2011) премія імені Олександра Меняd (2008) премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (1996) Російська Букерівська преміяd (2001) Велика книга (2007) Австрійська державна премія з європейської літератури (2014) Siegfried Lenz Prized (2020) премія Медічі премія миру Еріха Марії Ремаркаd (2023)
	Улицька Людмила Євгенівна у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улицька.

Людмила Євгенівна Улицька (рос. Людмила Евгеньевна Улицкая; нар. 21 лютого 1943, Давлеканово, Башкирія, Російська РФСР) — радянська і російська письменниця, перекладачка і сценарист.

Життєпис[ред. | ред. код]

За освітою — біолог, закінчила МДУ.

Перші оповідання вийшли наприкінці 1980-х років, за її сценаріями були зняті фільми: «Сестрички Ліберті» (1990) В. Грамматікова, «Жінка для всіх» (1991) та ін.

Перша книга — «Сонечка» (1992) — увійшла до списку фіналістів премії «Російський Букер» за 1993 рік, «Джузеппе Ацербі» (Італія), була визнана у Франції найкращою перекладною книгою року і відзначена премією «Медічі». Серед відомих творів: романи «Медея і її діти» (1996) і «Казус Кукоцького», повість «Веселі похорони».

Книги перекладені 25 мовами^[6].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму^[7].

У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ^[8].

У лютому 2022 року засудила напад Росії на Україну. У кінці лютого 2022 року емігрувала з Росії до Німеччини.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Людмила Улицька. Даніель Штайн, перекладач. — Х. : Фоліо, 2013. — 638 с. — ISBN 978-966-03-6573-5.
Людмила Уліцька. Драбина Якова. — Book Chef, 2017. — 592 с. — ISBN 978-617-7347-91-9.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Сценарист:

«Сто гудзиків» (1983, к/м ляльковий мультфільм, сюжет з альманаху «Весела карусель» №13 )
«Таємниця іграшок» (1987, мультфільм; у співавт.)
«Лінива сукня» (1987, мультфільм)
«Сестрички Ліберті» (1990)
«Жінка для всіх» (1991)
«Вмирати легко» (1999, у співавт.)
«Казус Кукоцького» (2001, телесеріал; у співавт.)
«Ця пікова дама» (2003, фільм-спектакль; у співавт.)
«Наскрізна лінія» (2005)
«Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» (2007) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812
↑ The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 541–544. — ISBN 5-94848-307-X
d:Track:Q124467367 d:Track:Q124518168 d:Track:Q4421639
↑ ^а ^б LIBRIS — 2015.
d:Track:Q1798125
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ulickaya.ru (рос.)
↑ Російські артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» // Троицкий вариант, 21.05.2018

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Улицька Людмила Євгенівна

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Улицька Людмила Євгенівна

Посилання[ред. | ред. код]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q81201196_citetype_Q847959_citetype_Q3220391_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q2877812">Babelio<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2877812]]</div>-1] Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/164295_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-2] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q124518168">[[:d:Q124518168|Русская_литература_XX_века._Прозаики,_поэты,_драматурги]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:ru:Скатов,_Николай_Николаевич|Н.&nbsp;Н.&nbsp;Скатов]]_—_2005._—_С.&nbsp;541–544._—_ISBN_5-94848-307-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q124467367]][[d:Track:Q124518168]][[d:Track:Q4421639]]</div>-3] Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 541–544. — ISBN 5-94848-307-X
d:Track:Q124467367 d:Track:Q124518168 d:Track:Q4421639

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">[https://libris.kb.se/katalogisering/nl02ztd65qpxww1_LIBRIS]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2015.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1798125]]</div>-4] а ^б LIBRIS — 2015.
d:Track:Q1798125

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb123084678_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[6] ulickaya.ru (рос.)

[7] Російські артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.

[8] Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» // Троицкий вариант, 21.05.2018

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]

[7]

[8]

Улицька Людмила Євгенівна

Народилася	21 лютого 1943(1943-02-21)^[1]^[2]^[3] (81 рік) Давлеканово, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР Росія^[4]
Діяльність	письменниця, сценаристка, перекладачка, дитяча письменниця, правозахисниця, прозаїк, драматург
Alma mater	Біологічний факультет МДУ^d (1968)
Мова творів	російська
Роки активності	1980-ті — тепер. час
Magnum opus	Сонечка^[d]
Батько	Evgeny Yakovlevich Ulitsky^d
Родичі	Улицький Яків Самійлович
У шлюбі з	Andrej Krasulin^d
Нагороди	премія Сімони де Бовуар (2011) премія імені Олександра Меня^d (2008) премія Медічі за найкращий твір іноземною мовою^d (1996) Російська Букерівська премія^d (2001) Велика книга (2007) Австрійська державна премія з європейської літератури (2014) Siegfried Lenz Prize^d (2020) премія Медічі премія миру Еріха Марії Ремарка^d (2023)


Улицька Людмила Євгенівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах