Українці Німеччини — Вікіпедія

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура Архітектура Кухня Кіно Література Мода Музика Народне мистецтво Образотворче мистецтво Спорт Театр Танці
Українська діаспора Австралія Австрія Аргентина Африка Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Велика Британія Венесуела Колумбія Вірменія Естонія Греція Грузія Ірландія Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Латвія Литва Північна Македонія Мексика Молдова Німеччина Нова Зеландія Парагвай Польща Португалія Росія Румунія Сербія Словаччина Словенія США Угорщина Узбекистан Уругвай Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Етнографічні групи Батюки Бойки Волиняни Галичани Гуцули Кубанці Лемки Литвини Наддніпрянці Ополяни Підляшани Пінчуки Подоляни Покутяни Поліщуки Русини Сіверяни Слобожани Харцизи
Релігія Християнство Православ'я Православна церква України УПЦ МП Католицизм РКЦ УГКЦ Протестантизм Іслам Юдаїзм Рідновірство Атеїзм
Мови Українська та її діалекти
Інші статті Україна Знамениті українці Історія України Всесвітні форуми українців Голодомори Етнокультурні регіони Розселення Етногенез українців Етноніми українців Українські прізвища Українські меценати Український родовід
Портал «Україна»
п о р

Українці в Німеччині — частина української діаспори, що проживає в Німеччині.

Час між двома війнами[ред. | ред. код]

Після поразки Центральної Ради та уряду гетьмана Скоропадського багато з українських політичних діячів емігрували до Німеччині. Зокрема сам гетьман очолював Український науковий інститут у Берліні, який проіснував до 1945 року.

Період після другої світової війни[ред. | ред. код]

Після бойових дій на території переможеної Німеччини багато українців знаходилися у таборах для переміщених осіб. Зокрема українці були зосереджені у Міттенвальді. В цих таборах існувало активне культурне життя, зокрема така організація, як Мистецький український рух об'єднала талановитих літераторів та митців, які опинилися на еміграції. Після війни до Мюнхену було перенесено Український вільний університет, який і досі є визнаним вищим навчальним закладом у Німеччині.

В Мюнхені також було зосереджено діяльність УПА і вбито її керівника Степана Бандеру. Звідси українською мовою транслювалося Радіо «Свобода». Також в Мюнхені існувало українське видавництво, виходив ряд періодичних видань (Сучасність, Українська трибуна, Шлях перемоги та ін.).

Збільшується кількість трудових мігрантів з України.

Також на території Німеччини збільшується кількість біженців внаслідок російського вторгнення в Україну^[1].

Новітня історія[ред. | ред. код]

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Українські студенти в Німеччині, за останніми даними Німецької служби академічних обмінів (DAAD) в 2012 році посідали шосте місце поміж усіх студентів-іноземців. У німецьких вишах навчаються та проводять дослідження близько 8800 молодих людей з України^[2]. Певна частина з них є членами Союзу українських студентів у Німеччині, організації, яка проводить заходи із покращення іміджу України в Німеччині та в Європі. Діє в місті Дюссельдорфі Німецько-український інформаційно-культурний центр . Серед інших громадських організацій українців у Німеччині налічуються Об'єднання українських жінок в Німеччині, Українська скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді, Об'єднання українських організацій у Німеччині (ОУОН) та ін.^[3].

За даними Федерального відомства статистики Німеччини, у країні проживає більше мільйона громадян України. Ще декілька десятків тисяч українців, які багато років проживають тут, вже отримали громадянство Німеччини.

Див. також[ред. | ред. код]

• Українці
• Об'єднання Українських Організацій у Німеччині
• Українські німці
• Українсько-німецькі відносини

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Терлецький О. Українці в Німеччині 1915-1918 Т. 1 Історія української громади в Раштаті. — Київ-Ляйпціґ : «Українська Накладня», 1919. — Т. 1. — 429 с.
• H.-J. Torke, J.-P. Himka, German-Ukrainian Relations in Historical Perspective.

Посилання[ред. | ред. код]

• Українська газета в Німеччині
• Німецько-український інформаційно-культурний центр
• Онлайн-портал українців Німеччини
• ukrainians.de
• http://dach-ukraine.de/ Об'єднання українських організацій у Німеччині (ОУОН)

Це незавершена стаття про українську діаспору. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Українці за кордоном Австралія та Океанія Австралія Мельбурн Нова Зеландія Азія Азербайджан В'єтнам Ізраїль Індія Казахстан Киргизстан Китай Маньчжурія Шанхай Пекін Гонконг Тайвань Ліван Малайзія Південна Корея Непал ОАЕ Сінгапур Таджикистан Туреччина Туркменістан Узбекистан Японія Америка Аргентина Буенос-Айрес Бразилія Венесуела Колумбія Домінікана Канада Куба Мексика Парагвай Перу США Балтимор Лос-Анджелес Нью-Йорк Уругвай Чилі Африка Ангола Єгипет Марокко Мозамбік ПАР Туніс Європа Австрія Албанія Андорра Бельгія Болгарія Боснія і Герцеговина Республіка Сербська Велика Британія Шотландія Вірменія Греція Грузія Данія Естонія Ірландія Ісландія Іспанія Італія Латвія Литва Ліхтенштейн Люксембург Мальта Монако Нідерланди Німеччина Норвегія Північна Македонія Португалія Сербія Воєводина Словенія Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція З автохтонним українським населенням Білорусь Молдова Придністров'я Польща Росія Білгородська область Башкортостан Воронізька область[ru] Далекий Схід Республіка Комі Колима[ru] Кубань Москва Пермський край Санкт-Петербург Саха (Якутія) Сибір Татарстан Румунія Словаччина Угорщина Товстим шрифтом виділено країни, що межують з Україною

п о р  Німеччина в темах   Прапор (земель) Герб Гімн Географія Геологія Адміністративний поділ Землі Столиця Міста Історія Політика Президент Бундестаг Бундесрат Уряд Канцлер Самоврядування Право Конституція Цивільний кодекс Кримінальний кодекс Збройні сили Економіка Промисловість Транспорт Мови Культура Свята Медіасистема Німеччини Мистецтво Література Музика Кіно Освіта Наука Релігія Пошта Спорт Туризм Інтернет Українська діаспора

п о р Українсько-німецькі відносини Населення Німці в Україні (Посольство Німеччини в Україні) • Українці в Німеччині (Посольство України в Німеччині) Посли Німеччини в Україні Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918) • Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) • Геннеке фон Бассевіц (1992—1993) • Александр Арно (1993—1996) • Ебергард Гайкен (1996—2000) • Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006) • Рейнгард Шеферс (2006—2008) • Ганс-Юрген Гаймзет (2008—2012) • Крістоф Вайль (2012—2016) • Ернст Райхель (2016—2019) • Анка Фельдгузен (2019—2023) • Мартін Єґер (2023—т. ч.) Посли України в Німеччині Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)