Українці Чорногорії — Вікіпедія

Українці в Чорногорії
Ареал м. Подгориця та інші великі міста
Мова українська, чорногорська
Релігія Греко-католицизм, Православ'я

Українці в Чорногорії (чорн. Ukrajinci u Crnoj Gori / Украјинци у Црној Гори) — одна з національних громад на території Чорногорії, яка аналогічно українській діаспорі в Сербії та інших країнах колишньої Югославії, сформувалася під впливом історико-політичних причин. Більшість українців в Чорногорії — нащадки емігрантів з колишніх Російської і Австро-Угорської імперій, переселенці на Балкани в результаті подій 1917—1922 років, двох світових воєн, сталінських репресій[джерело?].

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1910 рік у Королівстві Далмація проживало 811 рутенів (українців). Статистика щодо кількості українців у окрузі Котор Королівства Далмація, територія якого після Другої Світової війни увійшла до складу Чорногорії, наразі не віднайдена.

Згідно перепису населення Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року у Чорногорії проживало 3 українці (русинів, рутенів, малорусів), а у Далмації - жодного[1].

Перепис населення Югославії 15 березня 1948 року зафіксував в Чорногорії 23 русини-українці[2]. Це становило непомітну частину населення Чорногорії та 0,1% русинсько-українського населення усієї Югославії. Більшість українців Югославії проживали у Сербії (Воєводина), Боснії і Герцеговині та Хорватії.

Забезпечення мовних, культурних та інших прав української діаспори[ред. | ред. код]

Основні заходи щодо забезпечення мовних, культурних та інших прав української діаспори здійснюються за підтримки Посольства України в Чорногорії, серед яких можна виділити наступні напрямки роботи[3]:

  • проведення заходів, присвячених пам'ятним датам в історії України;
  • пропаганда досягнень української культури;
  • робота з українською діаспорою в Чорногорії.

Заходи української діаспори[ред. | ред. код]

З метою відзначення пам'ятних дат в історії ​​України неодноразово проводилися заходи, присвячені роковинам з дня народження Лесі Українки і Тараса Шевченка із залученням української діаспори в Чорногорії, а також проходили лекції в Університеті Чорногорії та Університеті «Донья Гориця» на тему «Життя і творчість Великого Кобзаря і Лесі Українки», «Історія української дипломатії», «Історія релігії в Україні», в ході яких було забезпечене висвітлення в провідних ЗМІ Чорногорії шляхом розсилки тематичних прес-релізів і проведенням інтерв'ю[3].

У приміщенні Посольства було проведено засідання Міжнародного жіночого клубу Чорногорії. Головною метою діяльності клубу є сприяння і допомога новим членам, розвиток дружніх відносин між членами клубу, проведення благодійних гуманітарних заходів. Під час засідання Міжнародного жіночого клубу Чорногорії виступив український акордеоніст, професор Музичної академії в місті Цетинє — П.Янкович. В ході зустрічі члени клубу мали можливість познайомитися з традиційними українськими стравами, приготованими представниками української діаспори в Чорногорії[3].

Делегація українських художників і дизайнерів відвідали філософський факультет Університету Чорногорії, зустрілися зі студентами, які вивчають українську мову та провели спільну прес-конференцію з Послом О.Слюсаренко та деканом факультету Б.Церовичем. В цей же день в м. Даниловград відбувся український концерт за участю народних артистів ​​України[3].

В рамках тижнів моди Royal Fashion Week в Чорногорії, вперше в історії українсько-чорногорських відносин, проводився День української моди, де були представлені роботи видатних українських дизайнерів С.Єрмакова і О.Голец. На заході були присутні представники культурної еліти Чорногорії, представники влади та іноземних посольств[3].

В рамках заходу Тиждень українського мистецтва «Ukrainian Art Week in Montenegro» в містах Котор, Будва, Подгориця, в Чорногорію прибула український художник О.Нестерова з іконою власного авторства «св. Архангел Михаїл». Посол О.Слюсаренко відвідала Духовний центр в м. Подгориця і прочитала лекцію на тему «Історія українського іконопису». На прохання чорногорської сторони, ікона О.Нестерової була виставлена ​​в Монастирі Джабіонік. Під час відвідування Духовного центру, була присутня телевізійна група «Радіо і телебачення Чорногорії» з метою підготовки окремої телепрограми з цього приводу[3].

У культурно-інформаційному центрі Подгориці «Будо Томовіч» проводилися Дні українського кіно. У програму увійшов фільм «Закохані в Київ», який складається з 8 короткометражних фільмів, номінантів численних міжнародних конкурсів і кінофестивалів, в тому числі Каннського і Берлінського кінофестивалів[3].

З метою забезпечення національно-культурних потреб і підтримки діалогу з представниками закордонного українства, забезпечувалося участь української діаспори, що проживає в Чорногорії, в культурно-гуманітарних заходах, що проводилися з ініціативи та за сприяння Посольства. До таких відносяться Тижні української моди та українського художнього мистецтва в Чорногорії, заходи, присвячені видатним і пам'ятним історичним датам ​​України, українським державним святам, на постійній основі проводяться заходи з метою популяризації українського історико-культурної спадщини[3].

Увічнення пам'яті Тараса Шевченка в Чорногорії[ред. | ред. код]

9 грудня 2011 року було відкрито пам'ятник українському поету Тарасу Шевченку в столиці Чорногорії — Подгориці.[4] Церемонія відкриття монумента відбулася в одному з центральних парків міста. Виступаючи на церемонії колишній український прем'єр зазначив:

Відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку в Подгориці є проявом поваги до великого поета не тільки з боку українського народу, а й народу Чорногорії.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Дефинитивни резултати пописа становништва из 31. јануара 1921. године. Сарајево, 1932. С. 3.
  2. Konačni rezultati popisa stanovništva od 15. marta 1948. godine, knjiga IX: Stanovništvo po narodnosti, Beograd, 1954, str.. XIV.
  3. а б в г д е ж и Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Чорногорією - Посольство України в Чорногорії (ua) . montenegro.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  4. bigmir)net. Азаров открыл памятник Тарасу Шевченко в столице Черногории (рос.). Процитовано 19 березня 2017.