Українці Болгарії — Вікіпедія

Українці в Болгарії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Болгарії.

Історія[ред. | ред. код]

Перші українці в Болгарії з'явилися в епоху Київської держави 9-12 століть. Це були переважно члени християнських місій, які їздили до Першого та Другого Болгарського царства на навчання.

Постійна українська еміграція на території Болгарії з'явилася у часи Запорізької та Задунайської Січі, зокрема у 1820-х роках велика група козаків оселилася в приморському селі Бяла, нащадки яких жили тут до початку XX століття.

З відновленням болгарської державності 1878 року тут постійно перебувають українці — члени торгових та військових місій Російської імперії. Після перемоги в Болгарії германофільських сил тут оселився відомий український вчений Михайло Драгоманов, де викладав у софійському університеті, та й похований у Софії. Тут же неодноразово бувала поетеса Леся Українка.

Стала українська громада сформувалася у Болгарії після Першої світової війни. У міжвоєнний час тут видавалися українські часописи, діяли товариства, тут же творив видатний український скульптор Михайло Паращук (допомагав у скульптурному оздоблені фасаду будівлі Софійського державного університету). Українська громада була налаштована антиросійськи та антибільшовицьки, що обумовило її участь у придушенні комуністичних заколотів. У 1930-х роках частина українського офіцерства емігрувало до Югославії.

Про громаду після 1991[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2000-х років, на території Болгарії проживає 4853 українців, з яких 1789 є болгарськими громадянами, а 3064 — громадянами України, тобто, мають право на постійне або тривале перебування, які здебільшого розрізнено мешкають у великих містах Болгарії (Софія, Варна, Бургас).

В Болгарії офіційно існувало 7 місцевих болгарський організацій, які займаються українцями або таке декларують у свої статутах написаних болгарською мовою:

  • Болгарсько-українська фундація «Мати-Україна», м. Софія. Голова — Олена Коцева. Адреса: м. Софія, вул. Владайска, 44
  • Співдружність Українців у Болгарії Українська Діаспора, м. Варна. ukrvarna.com Голова — Євгенія Волкова Адреса: 9000, Варненська область, м. Варна, вул. Детеліна 4Б, пов.1
  • Товариство «Українська діаспора Балканська Січ» м. Бургас. balsich.net Голова — Сергій Москальов Адреса: м. Бургас, вул. Славянська, 31.
  • Товариство «Діаспора-Україна», м. Бургас. Голова — Мар'ян Горбань, заступник голови — Алла Раєнко. Адреса: м. Бургас -8000, жк Възраждане, бл.10, вх.3, ет.4
  • Товариство «Добруджа-Україна», м. Добрич. Голова — Олена Дімітрова Адреса: 9303, м. Добріч, Ж.к."Христо Ботев", Бл.9, Вх. А, ап.3
  • Товариство «Український дім», м. Сілістра. Голова — Тамара Коларова Адреса: м. Сілістра-7500, бульвар «Македонія», № 173, кв.5
  • Українсько-болгарська асоціація «Пловдів». Голова — Мар'яна Імреорова. Адреса: м. Пловдів, вул. Цар Калоян, 8.

З жовтня 2002 р. при фундації «Мати Україна» функціонує недільна школа.

На сьогодні в Болгарії існує одне електронне видання українською мовою: «Болгарсько-українські вісті», в якому подається інформація про бізнес, політику, історію, культуру та спорт. Матеріали з України і про Україну публікуються болгарською мовою, а з Болгарії та про Болгарію — українською. Випускаються «Вісті» з літа 1998 р.

З початку 90-х років у Софійському університеті з'явилась спеціальність — українська філологія. У 2001 р. вдова відомого україніста Петко Атанасова подарувала бібліотеку свого чоловіка для фундації «Мати Україна», чим було закладено основу української бібліотеки в Софії.

З 2005 року при Посольстві України в Республіці Болгарія організовано «Український клуб», головним завданням якого є сприяння проведенню зустрічей представників української діаспори в Болгарії.

Частина українців Болгарії (переважно із етнічно мішаних родин) після вступу країни до ЄС переселюється до Німеччини та США.

Перепис населення 2001[ред. | ред. код]

Число і частка українців областів, за даними перепису населення в 2001 році:[1]

Область Кількість Частка (у %)
Болгарія 2 489 0.031
Благоєвградська область 78 0.022
Бургаська область 185 0.043
Варненська область 208 0.045
Великотирновська область 113 0.038
Видинська область 40 0.030
Врачанська область 55 0.022
Габровська область 45 0.031
Добрицька область 74 0.034
Кирджалійська область 20 0.012
Кюстендильська область 34 0.020
Ловецька область 29 0.017
Монтанська область 46 0.025
Пазарджицька область 61 0.019
Перницька область 44 0.029
Плевенська область 72 0.023
Пловдивська область 197 0.027
Разградська область 23 0.015
Русенська область 93 0.034
Сілістринська область 32 0.022
Сливенська область 35 0.016
Смолянська область 27 0.019
Софійська область 59 0.021
Софія-місто 571 0.048
Старозагорська область 109 0.029
Тирговиштська область 21 0.015
Хасковська область 51 0.018
Шуменська область 95 0.046
Ямбольська область 72 0.046

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етнически състав на населението в България (болг.). miris.eurac.edu. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 16-07-2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]