Українське товариство глухих — Вікіпедія

Українське товариство глухих
(УТОГ)
Оригінальна назва Українське товариство глухих
Дата заснування 1933
Тип всеукраїнська
Голова Чепчина Ірина Іванівна
Адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 74
Нагороди
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
Офіційний сайт utog.org
Мапа
CMNS: Українське товариство глухих у Вікісховищі

Українське товариство глухих (УТОГ) — всеукраїнська громадська організація людей з вадами слуху. Була заснована у 1933 році. Член Всесвітньої федерації глухих (ВФГ). На сьогодні обласні і територіальні організації УТОГ об'єднують понад 50 тисяч громадян України з порушеннями слуху та мови.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Товариство було утворене в 1933 році постановою ВУЦВК та Раднаркому УРСР. Базою для офіційного створення організації стали самостійні осередки нечуючих людей, які у 1920-х роках виникли у промислових центрах України — Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську тощо. З 1957 року УТОГ є членом Всесвітньої федерації глухих (ВФГ) та бере активну участь в її діяльності. З 1967 року для інформаційного забезпечення нечуючих Товариством видається щотижнева газета «Наше життя».[1]

У 1992 році, після прийняття Верховною Радою України Закону «Про об'єднання громадян», УТОГ був легалізований у Міністерстві юстиції України.[1]

Напрями діяльності[ред. | ред. код]

З часу створення структурні підрозділи товариства взяли на себе значну частину функцій державних органів з соціального захисту інвалідів зі слуху.[2]

Основні напрями діяльності товариства:[1]

  • Організаційне об'єднання громадян з вадами слуху.
  • Захист їх прав та інтересів.
  • Забезпечення їх інтеграції у суспільні процеси, надання нечуючим інвалідам всебічної допомоги у професійній, трудовій і соціальній реабілітації.

Структура товариства[ред. | ред. код]

  • Центральне правління УТОГ
  • 24 обласних та Кримська автономно-республіканська організації
  • 131 територіальна організація
  • 40 навчально-виробничих та виробничих підприємств
  • Навчально-відновлювальний центр УТОГ
  • 35 закладів культури в усіх обласних і деяких районних центрах
  • Культурний центр УТОГ
  • Професійний театр міміки і жесту «Райдуга»
  • Щотижнева газета «Наше життя»
  • Громадська організація "Об'єднання нечуючих педагогів"
  • Оздоровчо-реабілітаційні центри «Берізка» та «Одіссей»

Виробнича діяльність УТОГ[ред. | ред. код]

В структурі УТОГ діє 40 навчальних і виробничих підприємств, які спеціалізуються:[1]

  • на розробці та серійному виробництві швейних та трикотажно-галантерейних виробів (20);
  • на виготовленні металевих та електронних виробів (11);
  • на виготовленні меблів (8);
  • на виготовленні іншої продукції (1).

При УТОГ також діє Спеціальне проєктно-конструкторське технологічне бюро.

Підприємства УТОГ створюють 8600 робочих місць, Навчально-виробничі та виробничі підприємства УТОГ на них здійснюється працевлаштування інвалідів зі слуху з урахуванням їх можливостей і виробниче навчання випускників спецшкіл-інтернатів.

Значна частина прибутку підприємств спрямовується на фінансування обласних і районних організацій, будинків культури, інших закладів товариства та на фінансування заходів, що ним проводяться. З 1998 року УТОГ є членом Української спілки промисловців і підприємців, постійно бере участь в національних і регіональних виставках.[1]

Відзнаки[ред. | ред. код]

За вагомий внесок у вирішення проблем реабілітації інвалідів зі слуху УТОГ був нагороджений:

  • 1967 року — дипломом ВФГ;
  • 1983 року — Почесною грамотою Президії Верховної Ради України;
  • 2003 року — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Українське товариство глухих. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 21 червня 2012.
  2. Історія створення Товариства та його юридичний статус [Архівовано 22 червня 2010 у Wayback Machine.] // Сайт УТОГ

Посилання[ред. | ред. код]