Українська стратегія Гройсмана — Вікіпедія

Українська Стратегія Гройсмана
логотип
Заснована / зареєстрована 30 січня 2015 (зареєстрована)
10 червня 2019 (зміна назви)
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія Проєвропеїзм Євроатлантизм Пан'європеїзм


Очільник партії Володимир Гройсман
Кольори      Темно-синій
     Жовтий
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[1]
0 / 450
Обласні ради та
рада м. Києва[2]
40 / 1780
Вебсторінка www.strategy.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Українська Стратегія Гройсмана — українська політична партія, заснована як «Вінницька Європейська Стратегія» 30 січня 2015 року.[3] 7 червня 2019 року відбувся перший черговий з'їзд[4].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його. (березень 2021)

Історія[ред. | ред. код]

Вінницька Європейська Стратегія[ред. | ред. код]

Партію засновано у січні 2015 року. Тоді вона носила назву «Народна трибуна». Її першим керівником став Андрій Смолянінов.

У серпні 2015 року партію перейменували на ПП «Вінницька європейська стратегія» (ВЄС).

Значна частина депутатів Вінницької міської ради, обраних у 2010 році, які потім представляли «Вінницьку європейську стратегію», були обрані від іншої партії — «Совість України» (від неї на другий мерський строк обрали й самого Гройсмана), при цьому серед них були прогульники.

На місцевих виборах 2015 року партія завела до Вінницької міськради 20 своїх представників (зокрема мандат отримав і батько Гройсмана). У Вінницькій міській раді 7-го скликання депутати ВЄС сформували коаліцію з представниками Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Мером Вінниці також став представник ВЄС, соратник Гройсмана Сергій Моргунов.

З 2016 по 2019 року партія носила назву «Українська стратегія». Партію очолив секретар Вінницької міської ради Павло Яблонський, обраний депутатом від тоді ще «Вінницької європейської стратегії».

Українська стратегія Гройсмана[ред. | ред. код]

У червні 2019 року партію перейменовано на «Українська стратегія Гройсмана», а керівником став Володимир Гройсман — прем'єр-міністр України за каденції президента Петра Порошенка.

У липні 2019 року на позачергових виборах до Верховної Ради[5] партія висунула 63 кандидатів у виборчих списках[6], жоден з яких у Раду не пройшов. Сам Володимир Гройсман балотувався до Верховної Ради під номером 1 у списку партії. Загалом партія посіла лише дев'яте місце з результатом 2,41 % (352 934 голоси виборців). Найбільше голосів за партію віддали на малій батьківщині Володимира Гройсмана — у Вінницькій області. Там вона з результатом 15,39 % поступилася лише «Слузі народу» (37,91 %)[7].

У вересні 2020-го на форумі партії представили 54 кандидатів в депутати до Вінницької міської ради, 49 кандидатів на посади голів об'єднаних територіальних громад та 84 кандидати в депутати до Вінницької обласної ради[8].

На місцевих виборах 2020 року УСГ здобула абсолютну більшість у Вінницькій міській раді з 34 з 54 місць, а також перемогла на регіональному рівні, здобувши 40 з 84 місць у Вінницькій обласній раді.

Перша десятка партії[9][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. ↑ Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ https://opendatabot.ua/c/39610682 [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА»
  4. ↑ Гройсман пішов на вибори з міністрами: десятка виборчого списку (en-GB) . 7 червня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2019.
  5. ↑ Давня добра "стратегія". Гройсман веде на вибори свою вінницьку партію. vybory.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  6. ↑ ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА" [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] Вибори народних депутатів України. Центральна виборча комісія 21.07.2019
  7. ↑ Соскучились после Шмыгаля. Сможет ли партия Гройсмана взлететь благодаря "слугам". www.dsnews.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  8. ↑ УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА — Балотування до Верховної Ради, Програма, Національна безпека, Зовнішня політика, Політична система. www.chesno.org. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  9. ↑ Гройсман представив команду, з якою піде на вибори. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Політичні партії і рухи Це незавершена стаття про політичну партію України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українська_стратегія_Гройсмана&oldid=40716516