Українська партія — Вікіпедія

Українська партія
логотип
Заснована / зареєстрована 21 серпня 2006
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія україноцентризм


Кольори жовто-блакитні
Кількість членів 40 000
Кількість депутатів у ВР[1]
1 / 450
Вебсторінка http://ukrpart.org/
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Украї́нська па́ртія» — українська політична партія, зареєстрована 27 грудня 2006[2]. Партія сповідує ідеологію україноцентризму[3].


18 лютого 2007 року відбулося третє засідання Центральної Ради, на якому головою ЦР УП обрали Василя Степановича Гажамана.

18 серпня 2007 року відбувся 1-й з’їзд Української партії, на якому головою Центральної Ради Української партії обрали Олега Олійника.

17 жовтня 2009 року відбувся 2-й з’їзд Української партії, на якому Олега Олійника вдруге було обрано головою ЦР УП.

30 січня 2010 року відбувся 3-ій позачерговий з'їзд Української партії.

25 червня 2010 року відбулося четверте засідання Центральної Ради, на якому головою ЦР УП обрали Насалика Ігоря Степановича.

10 квітня 2011 року відбувся 4-й черговий з'їзд Української партії, на якому Головою Політичної Ради Української партії обрали Насалика Ігоря Степановича[4].

29 квітня 2012 року відбувся 5-й черговий з'їзд Української партії, на якому Головою Політичної Ради Української партії був обраний Андрій Новак[5].

6 квітня 2013 року відбулось чергове засідання Політичної Ради Української партії, на якому в.о. Голови Політичної Ради Української партії був обраний Олег Олійник.[6]

5 лютого 2019 року відбувся 7-й черговий з'їзд Української партії, на якому Головою Політради Української партії був обраний Анатолій Леонтьєв.

На 12-му черговому з'їзді Україської партії 11 червня 2023 року Головою Політради було обрано Богданова Сергія Івановича. Громадського діяча, волонтера, активного правозахисника людей з інвалідністю.

Діяльність[ред. | ред. код]

Одним із перших заходів було Всенародне віче «Один народ — одна Україна» 1 березня 2008 року перед Льодовим палацом в Сєверодонецьку.

Пізніше були акції в Севастополі, Дніпро, Харкові, Одесі, Львові та інших містах України. Серед них підтримка розпуску парламенту весною 2007 року, акції протесту біля посольства та консульств Російської Федерації проти втручання Чорноморського флоту Російської Федерації у внутрішні справи України, проти агресивної політики Росії щодо незалежності Грузії.

Партія щорічно вшановує пам’ять загиблих під Берестечком, Конотопом, Крутами, Базаром, відзначає День Соборності й День Незалежності, День Героїв і Свято Козацтва — Покрова.

Ідеологія[ред. | ред. код]

Метою діяльності партії визначено «реалізацію споконвічної Української мрії — національного самоствердження, шляхом перетворення України в Українську самостійну, соборну, унітарну, правову державу, яка б забезпечила українській нації всебічну свободу, справедливість, добробут та стрімкий розвиток в сучасності й майбутньому»[4][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. Реєстр політичних партій. minjust.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 грудня 2018.
  3. а б Програма Української партії » Українська партія. ukrpart.org. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  4. а б Українська партія змінила керівника та мету своєї діяльності. minjust.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  5. group, ПравдаТУТ media. Паралелі – Про економічні підсумки 2017 - Паралелі - ПравдаТУТ телеканал. pravdatut.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  6. ВІКНА. Не УПустити момент. ВІКНА (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 1 грудня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]