Тільця Мейснера — Вікіпедія

Тільця Мейснера
Тільце Мейснера підписано "Meissner's corpuscle" у правому верхньому куті
Схема будови тільця Мейснера
Деталі
Ідентифікатори
Латина corpusculum tactus
Анатомія Грея subject #233
TH H3.11.06.0.00007
FMA 83605
Анатомічна термінологія

Тільця Мейснера, тактильні рецептори  — чутливі рецептори, які знаходяться у сосочковому шарі дерми. Створюють відчуття дотику, хоча не є єдиними дотиковими рецепторами. Названі на честь німецького анатома Георга Мейсснера[en], який їх вперше описав 1852 року одночасно зі своїм колегою Рудольфом Вагнером.

Будова[ред. | ред. код]

Дотикові рецептори являють собою мієлінізоване нервове волокно, що підходить до капсули, утвореної гліальними клітинами. Всередині знаходиться сполучна тканина, на яку вже немієлінове волокно намотане у вигляді спіралі. Ці структури орієнтовані перпендикулярно до поверхні шкіри.

Нервове волокно є аксоном нейрона спінального ганглія.

Розташування і функція[ред. | ред. код]

На тільця Мейснера багаті тактильно чутливі ділянки тіла людини, такі як губи чи кінчики пальців.

Капсула виконує роль механорецептора. При дотику шкіра вгинається, капсула деформується і тисне на нервове волокно. У мембрані нервового волокна знаходяться протончутливі іонні канали ASIC2, які відкриваються у відповідь на зміну форми сусідньої ділянки мембрани.[1] Через канал заходять іони натрію, що деполяризують мембрану і викликають генерацію потенціалу дії.

Тільця Мейснера належить до рецепторів, що швидко адаптуються.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jaime Garcı́a-Añoveros; Tarek A. Samad, Ljiljana Žuvela-Jelaska, Clifford J. Woolf, David P. Corey (15 April 2001). Transport and Localization of the DEG/ENaC Ion Channel BNaC1α to Peripheral Mechanosensory Terminals of Dorsal Root Ganglia Neurons. Journal of Neuroscience. Society for Neuroscience. 21 (8): 2678—2686.

Джерела[ред. | ред. код]