Тувинська мова — Вікіпедія

Тувинська мова
тыва дыл, tyva dyl
Поширена в Росія, півн. захід Монголії
Регіон Респубілка Тува
Носії понад 200 тис. чол.
Писемність Кирилиця
Класифікація

Алтайська сім'я

тюркські мови
саянська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Республіка Тува
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 tyv
ISO 639-3 tyv
SIL tyv

Туви́нська мо́ва (самоназва тув. тыва дыл, «тива дил») — мова тувинців, основного населення Республіки Туви (суб'єкт РФ), тюркського народу південно-східного Сибіру (Центральна Азія).

Майже всі тувинці (99 %) володіють рідною мовою. Це найвищий показник серед національних меншин Російської Федерації.

Розповсюдження і кількість мовців[ред. | ред. код]

Тувинською мовою розмовляють тувинці Туви (Росія), а також алтайські тувинці північно-західних районів Монголії та Китаю.

Чисельність носіїв тувинської мови — понад 200 тис. осіб.

Класифікація і діалекти тувинської мови[ред. | ред. код]

Тувинська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї, і разом з сойотською і тофаларською мовами творить саянську мовну підгрупу; часто також об'єднують ці мови з близько спорідненими алтайськими і хакаською в одну мовну підгрупу.

У тувинській мові виділяють 4 основні групи діалектів:

  • центральний — діалект ліг в основу літературної мови; включає ряд говірок. Поширений у Сут-Хольському, Дзун-Хемчикському, Овюрському, Чаа-Хольському, Улуг-Хемському, Чеді-Хольському та Пій-Хемському кожуунах.
  • західний — діалект тувинського населення верхів'їв річки Хемчік, це гірські Бай-Тайгинський, Барун-Хемчикський та Монгун-Тайгинський кожууни. Активно взаємодіє з алтайськими мовами.
  • тоджинський — поширений у тувинців-тоджинців, великого субетносу тувинців, який проживає на північному сході Тиви в районах, що прилягають до верхів'я Бій-Хему (Тоджинський та схід Пій-Хемського кожууну); характеризується значною кількістю «мисливської і тваринної» лексики; притаманна назалізація. Інколи розглядається як окрема мова, що разом із тофаларською, сойотською та цаатанською утворюють окремий тайговий підрозділ саянських мов.
  • південно-східний — використовується в Тандинському, Тес-Хемськомому, Ерзинському, Каа-Хемському та Тере-Хольському кожуунах, на півдні Тандинського хребта, займаючи головним чином простір від верхів'я річки Ерзін до місцевості Устуу-Шинаа в Тес-Хемському кожууні. Всередині цього діалекту виділяють каа-хемську, тере-хольську, тес-хемську та інші говірки. Хубсугульська (хубсугул-уйгурська, Khöwsögöl Uigur) говірка розповсюджений у тувинців-ценгельців Монголії, що живуть на сході Хубсугульського аймаку. Характерною особливістю діалекта є те, що він зазнав значного впливу з боку монгольської мови.

Характерні риси тувинської мови[ред. | ред. код]

Прикметними особливостями тувинської мови є:

У фонетиці:
У морфології:
У лексиці:

Писемність і абетка[ред. | ред. код]

Першою абеткою, що нею користувалися тувинці, справедливо можна вважати монгольське письмо. Писемність власне тувинської мови створено у 1930 році відразу після перемоги народної революції в Туві (1929 рік) на основі латинки (ця абетка має обмежений вжиток і зараз). З 1941 року здійснюється переведення тувинської писемності на кириличну основу (ця абетка є чинною в теперішній час).

Кирилична абетка тувинської мови:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Л л М м Н н Ң ң
О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ү ү
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я
Деякі особливості використання літер тувинської абетки:
  • літера Ңң = «ng», [ŋ]; з неї не починаються слова.
  • літера Өө = «ö», [ø].
  • літера Үү = «ü», [y].
  • літера Ьь вживається лише в словах російського походження.
  • літера Ъъ використовується як знак ларингалізації, тобто для позначення гортанності звука.

Використання тувинської мови[ред. | ред. код]

Оскільки тувинська є рідною мовою для переважної більшості населення Туви (рідкісний випадок для російських автономій), то вона знаходить широке використання як у побуті, так і громадському житті республіки. Тувинська — мова ЗМІ, в тому числі і телебачення, навчання, як шкільного так і вищого, книг, побутового спілкування тощо.

В Інтернеті тувинська мова представлена відносно слабко — діє єдиний, але значний за обсягом, тувинськомовний форум[1]; Тувинська Вікіпедія тривалий час перебувала у стані розробки (тестовому режимі)[2].

Під час збройної агресії Росії проти України тувинських радистів подекуди використовують для комунікації, щоб їх не могли зрозуміти у разі, якщо ЗСУ перехоплять цю комунікацію[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сайт тувинського народу (тувин.). Архів оригіналу за 13 травня 2005. Процитовано 21 травня 2008.
  2. ↑ Тувинська Вікіпедія. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 21 травня 2008.
  3. ↑ Нацреспублики — колониальные придатки России | писательница из Тывы Данхаяа Ховалыг. YouTube. TV2media. 9 серпня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела, посилання і література[ред. | ред. код]

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
тувинською мовою
Кол арын

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тувинська_мова&oldid=40668109