Труш Роман Іванович — Вікіпедія

Труш Роман Іванович
Портрет Романа Труша. 1930-ті рр.
Народився 23 серпня 1914(1914-08-23)
Львів
Помер 21 серпня 1998(1998-08-21) (83 роки)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність стрілець із лука, спортивний тренер
Знання мов українська і польська
Членство Пласт
Батько Труш Іван Іванович
Мати Труш Аріадна Михайлівна
Брати, сестри Труш Мирон Іванович і Слоневська Аріадна Іванівна
Могила родини Трушів на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Труш Роман Іванович (23 серпня 1914, Львів — 21 серпня 1998, Львів) — український спортсмен, тренер. Заслужений тренер України.

Син художника Івана Труша, онук науковця Михайла Драгоманова, двоюрідний племінник письменниці Лесі Українки.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Змалку захоплювався грою у футбол, хокей та теніс. На початку 1930-х років захопився стрільбою з лука.

У вересні 1931 року у Львові було створено Міжнародну Федерацію стрільби з лука (ФІТА), де стали займатися брати Труші.

У жовтні 1937 року в складі збірної Львова разом зі старшим братом Мироном стали переможцями чемпіонату Польщі, отримали право поїхати на чемпіонат світу у Парижі. Туди з братів зміг поїхати лише Мирон, звідки привіз золоту медаль.

Разом з Михайлом Блиндою, Тарасом Бандерою (небіж Степана Бандери), Андрієм Гавришківим організували турнір «Прикарпатська стріла», що проходили у 1960—1987 роках у Бориславі.

Його учні ставали:

  • Тетяна Образцова, Нонна Козіна — чемпіонками світу;
  • Василь Бобко, Ванда Копачинська, Вадим Ломов, Юрій Тимергазін, Людмила Снісаренко, Тетяна Образцова — переможцями міжнародних змагань, чемпіонами та рекордсменами УРСР, СРСР (на початку 1960-х років).

Роман Труш помер 21 серпня 1998 року та похований на полі № 4 Личаківського цвинтаря у Львові[2].

…Роман Труш намагався триматися батьківської настанови: «Хто зі свого: «хочу, повинен, мушу» сплете життя моральне, повне творчих суспільних вартостей, тому належиться на його намогильнику напис: «Тут спочиває гідний чоловік».[3]

.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»Львів: 2007. — С. 56. — 76 с.
  2. Загайська, 2017, с. 231.
  3. а б Б. Михалюньо Родина Трушів: від мольберта до тятиви… — С. 17.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]