Трудовий колектив — Вікіпедія

Трудовий колектив — усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства (установи, організації) на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством[1][2][3].

Проєктом Закону України «Про трудові колективи»[4] пропонується наступне визначення: «Трудовий колектив підприємства, установи, організації — це об'єднання всіх працівників, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, установою, організацією, включаючи власників підприємств. Особи, які виконують роботи для підприємства, установи, організації на підставі цивільно-правових договорів до складу трудового колективу не включаються».

Трудовий колектив виступає одним з центральних понять трудового (а саме, колективного трудового) права. Йому присвячена глава XVI-А Кодексу законів про працю України, а також численні наукові розвідки. Незважаючи на це, проєкт нового Трудового кодексу України[5] лише побічно, у статтях 2 і 241, торкається цього терміну.

Трудовий колектив є специфічним суб'єктом трудового права. Його специфічність, як вважають Н. Д. Гетьманцева та І. Г. Козуб, проявляється у тому, що він не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи. Трудовий колектив володіє трудовою правосуб'єктністю, що дає йому можливість вступати у різного роду відносини.

Суб'єктом трудового права є також колектив бригади, який згідно з КЗпП України наділяється відповідними правами[6].

Зміст поняття трудового колективу також розробляється в соціології.

Трудовий колектив і роботодавець[ред. | ред. код]

«Трудовий колектив має спільні з власником (роботодавцем) інтереси у стратегічному питанні про отримання якомога більшого прибутку, в ефективній організації виробництва, у доборі кваліфікованих і сумлінних кадрів, у забезпеченні внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, дотриманні техніки безпеки, охорони праці. Протилежні інтереси лежать в основі розподілу прибутку, оплати праці, відрахувань з прибутку на заходи щодо впровадження нових захисних технічних засобів, безпеки праці, нешкідливих і безпечних технологій; фінансування з прибутку заходів щодо соціально-побутового обслуговування працівників, надання додаткових трудових пільг. Зона незбігання соціальних інтересів досить велика, і традиційно в суспільній свідомості і в правовому регулюванні ці суб'єкти знаходяться по різні боки соціальних „барикад“»[7].

Повноваження трудового колективу[ред. | ред. код]

Стаття 65 Господарського кодексу України встановлює, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу[8]. Раніше, до втрати чинності Законом «Про підприємства в Україні»[9] трудовий колектив офіційно наділявся повноваженнями самоврядування. Нині це становить вагому прогалину вітчизняного законодавства.

Права трудового колективу встановлюються статутом підприємства і колективним договором.

Д.ю.н., проф. В. І. Прокопенко вважає, що трудовим колективам належать такі права:

  • укладення колективних договорів,
  • впровадження досягнень науки, техніки, розвитку творчої ініціативи працюючих,
  • участь в організації, нормуванні, оплаті праці, використанню фондів економічного стимулювання, поліпшенні умов і охорони праці, соціально-культурних та житлово-побутових умов працюючих;
  • трудові колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
  • за порушення трудової дисципліни трудові колективи можуть застосовувати до своїх членів заходи громадського стягнення, які можуть враховуватись при визначенні систематичності невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов'язків, що є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Повноваження трудових колективів реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такі безпосередні відносини можливі тоді, коли підприємства невеликі за своїми розмірами, і для розв'язання конкретних питань у кожному випадку є можливість зібрати всіх працюючих. В умовах же великого підприємства виникає необхідність використання представницької демократії. В таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалізовуватись конференцією або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового колективу, комітет підприємства, страйковий комітет тощо[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ п. 1.2. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, затв. наказом Національної служби посередництва і примирення від 07.07.2008 № 84[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ Стаття 65 ГК України
  3. ↑ Стаття 2521 КЗпП України
  4. ↑ Проект Закону про трудові колективи: № 6047-1 від 13.09.2001 р. Вручено для ознайомлення 18.09.2001 р.
  5. ↑ Проект Трудового кодексу України № 1658 від 27.12.2014. Проект (доопрацьований) 20.05.2015
  6. ↑ Гетьманцева Н. Д. Щодо віднесення трудового колективу до суб'єктів трудового права / Н. Д. Гетьманцева, І. Г. Козуб // Форум права. — 2009. — № 3. — С. 167–173
  7. ↑ Болотіна Н. Б., Чанишева Г. І. Трудове право України: Підручник. — К.: Знання, 2001. — Гл. 17
  8. ↑ Господарський кодекс України: Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV
  9. ↑ Увага! Не чинний Про підприємства в Україні: Верховна Рада УРСР; Закон від 27.03.1991 № 887-XII
  10. ↑ Прокопенко В.I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма «Консум», 1998. — § 5 Розділу IV. — ISBN 966-7124-29-0. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Alekhin, Sergey, et al. "The PDF4LHC working group interim report." arXiv preprint arXiv:1101.0536 (2011).
  • Barrick, Murray R., et al. "The moderating role of top management team interdependence: Implications for real teams and working groups." Academy of Management journal 50.3 (2007): 544-557.
  • Botje, Michiel, et al. "The PDF4LHC working group interim recommendations." arXiv preprint arXiv:1101.0538 (2011).
  • Campbell, Lesley G., et al. "Gender-heterogeneous working groups produce higher quality science." PloS one 8.10 (2013): e79147.
  • King, Nigel, and Neil Anderson. "Innovation in working groups." (1990).
  • Kozlowski, Steve WJ, and Daniel R. Ilgen. "Enhancing the effectiveness of work groups and teams." Psychological science in the public interest 7.3 (2006): 77-124.
  • Phillips, Lawrence D., and Maryann C. Phillips. "Faciliated work groups: theory and practice." Journal of the Operational Research Society 44.6 (1993): 533-549.
  • Shore, Lynn M., et al. "Inclusion and diversity in work groups: A review and model for future research." Journal of management 37.4 (2011): 1262-1289.
  • Van Knippenberg, Daan, and Michaela C. Schippers. "Work group diversity." Annu. Rev. Psychol. 58 (2007): 515-541.
  • Бутинська, Р. "Колектив працівників як суб’єкт колективно-трудових правовідносин в Україні." Вісник Львівського університету. Серія юридична 63 (2016): 132-141.
  • Гетьманцева, Н. Д., and І. Г. Козуб. "Щодо віднесення трудового колективу до суб’єктів трудового права." Форум права 3 (2009): 167-173.
  • Данилова, М. В. "Працівник та трудовий колектив як суб’єкти організаційноуправлінських відносин у трудовому праві." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право 28 (2) (2014): 25-28.
  • Дідківський, Б. В. "ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО РОЗВИТОК." (2015).
  • Міцкевич, Н. В. "Особливості управління соціальним розвитком трудових колективів підприємств." Наукові праці. Економіка 189.177 (2012).
  • Морозов, С. В. "Трудовий колектив як суб’єкт вираження інтересів працівників на підприємстві, установі та в організації." Бюлетень Міністерства юстиції України 2 (2013): 111-116.
  • Мухіна, О. О. "Управління поведінкою трудового колективу." (2012).
  • Невмержицька, С. М., and Г. В. Себта. "Управління розвитком трудового колективу в сучасних умовах господарювання." Інфраструктура ринку (2017).
  • Рибницький, Г. В. "Трудовий колектив і роботодавець як сторони колективного договору." Право і Безпека 4, № 1 (2005): 156-161.
  • Савін, С. Ю. "Цілісність соціально-трудових структур." Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки 1 (2017): 156-157.
  • Чанишева, Г. І. "Колективні трудові відносини за проектом Трудового кодексу України." Актуальні проблеми держави і права 22 (2004): 768-774.
  • Шамшина, І. І. "Трудовий колектив як суб’єкт соціально-партнерських відносин у сучасному трудовому праві." Держава і право (2011).
  • Якушев, Ігор Михайлович. Суб’єкти трудового права. Diss. ступеня канд. юрид. наук/ІМ Якушев, 2000.
  • Яремчук, О. В. "Трудовий колектив як суб’єкт трудового права." Право і безпека 3,№ 1 (2004): 186-189.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трудовий_колектив&oldid=38272829