Трансплантат — Вікіпедія

Трансплантат (від лат. transplantatio, transplanto — пересаджувати) — тканина, орган або його частини, які використовують для трансплантації.^[1]

Також, інколи вживають помилково трансплантант.

Трансплантати мають відповідати багатьом вимогам, одна з яких — максимальне наближення генетичної та білкової структури до таких структур у реципієнта. Окрім того, забір, підготовку та збереження т. здійснюють відповідно до умов, які чітко визначені залежно від конкретного виду. Порушення таких умов веде щонайменше до невдалого кінцевого результату трансплантації.

Види[ред. | ред. код]

Трансплантати розрізняють за походженням:^[2]

• аутотрансплантат
• аллотрансплантат
  • ізотрансплантат
• ксенотрансплантат
• експлантат (небіологічний, з не природних (штучних матеріалів): імплантат);
• штучні: біоімплантат (генна інженерія)

Аутотрансплантат — власні тканини реципієнта. Використання таких трансплантатів не викликає імунної відповіді, так як донор і реципієнт максимально сумісні. Найчастішими аутотрансплантатами у людей є шкіра, судини, кістковий мозок.

Аллотрансплантат — матеріал для трансплантації від особини одного виду. Найбільш розповсюджений. Пересаджування супроводжується реакцією відторгнення(«трансплантат проти господаря») і вимагає постійної штучної імуносупресії. Підвид аллотрансплантату — ізотрансплантат, донором є однояйцевий близнюк.

Ксенотрансплантат — матеріал для трансплантації від особини іншого виду (наприклад: для заміни клапанів людського серця застосовують свинячі, бичачі тканини).

Імплантат (протез) — штучно створений трансплантат. Наприклад заміна кровоносних судин, використовують синтетичні протези з тефлону, політетрафторетилену та ін. Відомим є використання імлантатів в стоматології. Як клапани серця також використовують механічні трансплантати з металу, вуглецю і/або синтетичних матеріалів. Імпланти мають обмежений час «життя» в тілі реципієнта, тому є тимчасовим по своїй суті. Біоімплантат (клітинна інженерія та клонування) — органи або тканини, вирощені з власних клітин реципієнта, що дозволяє запобігти виникненню імунної реакції відторгнення.

Див. також[ред. | ред. код]

• Протез

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Ярошенко, Р. А. Трансплантологія. Класифікація трансплантантів. Особливості застосування різних видів трансплантантів. Деонтологічні аспекти, правові та юридичні основи при трансплантації (PDF). Процитовано 19 серпня 2021.^{[недоступне посилання з грудень 2021]}
• «O. H. Frazier, M.D., Distinguished Cardiopulmonary Transplantat Surgeon, Scientist, and Academician». Texheartsurgeons.com. Archived from the original on 2013-12-07. Retrieved 2013-12-26.

Література[ред. | ред. код]

• АКТИВНІСТЬ МУЛЬТИЕНЗИМНИХ ПІРУВАТДЕГІДРОГЕНАЗНОГО І α-КЕТОГЛУТАРАТДЕГІДРОГЕНАЗНОГО КОМПЛЕКСІВ ЗА УМОВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЕМБРІОНАЛЬНОЇ М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ЩУРІВ. Кобильник С. М. та інш.//Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 2. С. 157—160(укр.)
• НЕІНВАЗИВНІ КРИТЕРІЇ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ТРАНСПЛАНТОВАНОГО СЕРЦЯ. Т. Г.ВАЙХАНСЬКА и др..// Международный медицинский журнал: КАРДИОЛОГИЯ.Журнал.-№ 2, 2011г.- С.15-21(рос.)
• Новий підхід до створення біологічних судинних графтів Бизов Д. В.та інш.(укр.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.02.2006 N 66, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126
• Трансплантат (словник)
• ТРАНСПЛАНТА́Т, Словник української мови
• ЕВОЛЮЦІЯ ТРАНСПЛАНТАНТІВ У ГЕРНІОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВДОСКОНАЛЕННЯ. © Колектив авторів, 2013

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.