Томиславград — Вікіпедія

Томиславград
Томиславград Tomislavgrad
— місто —
Томиславград
	Вулиця Міят Томич у ТомиславградіВулиця Міят Томич у Томиславграді
	; Герб
	; Герб
Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д.
Держава	Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації	Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон	Ливненський кантон
Громада	Томиславград
	Уряд
- Муніципалітет; голова	Іван Вукадін (ХДС БіГ)
	Площа
- Повна	966 км²
Висота над р.м.	900 м
	Населення (перепис 1991)
- Усього	30 009
- Густота	31,1/км²
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Телефонний код(и)	+387 34
	Вебсайт: http://www.duvno-online.com
	Розташування муніципалітету Томиславград у межах Боснії і Герцеговини.Розташування муніципалітету Томиславград у межах Боснії і Герцеговини.
	ТомиславградРозташування міста Томиславград

Томиславград (хорв. Tomislavgrad) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Центр однойменного муніципалітету, який входить до 10-го кантону Федерації Боснії і Герцеговини.

Назва[ред. | ред. код]

Назва міста означає буквально «Місто Томислава». Цією назвою було замінено історичний топонім Дувно в 1925 році королем Югославії Александром І на честь короля Томислава, якого в цій місцевості в 925 р. було зведено на престол як короля Хорватії. Після Другої світової війни соціалістична Югославія відновила первісну назву Дувно. У 1990 рр. місто було знову перейменовано на Томиславград. Попри це мешканці Боснії і Герцеговини часто звуть місцевих жителів «Duvnjaci» (дувняки, жителі Дувна), а саме місто часто йменують «Дувно». Крім того, місто інколи називають просто «Томислав». Римсько-католицька єпархія в цьому краї досі називається Мостарсько-Дувненська римсько-католицька єпархія. Назва Дувно (раніший варіант Думно) походить від іллірійського слова d´lmno, що значить «пасовище» і відповідно dalma (dëlma) означає вівця, а отже, назва міста споріднена з назвою однієї з трьох основних історичних складових Хорватії — Далмації. За часів Римської імперії місто називалося Delminium, а в добу Королівства Хорватія — Županjac. Під владою Османської імперії воно називалось Županj-potok, а в часи панування Австро-Угорщини — Županjac.

Положення[ред. | ред. код]

Томиславград розташований за 38 км^[1] від столиці Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (або — за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), міста Ливно, за 88 км^[1] від Мостара, за 162 км^[1] від Сараєво,^[1] за 161 км^[2] від Баня-Луки, та за 91 км^[1] від Спліта.

Демографія[ред. | ред. код]

1971[ред. | ред. код]

Всього 33 135 жителів

Хорвати — 29 272 (88,34 %)
Мусульмани — 2 760 (8,32 %)
Серби — 970 (2,92 %)
Югослави — 40 (0,12 %)
Інші — 93 (0,30 %)

1981[ред. | ред. код]

Всього 30 666 осіб

Хорвати — 26 712 (87,10 %)
Мусульмани — 2 895 (9,44 %)
Серби — 671 (2,18 %)
Югослави — 256 (0,83 %)
Інші — 132 (0,45 %)

1991[ред. | ред. код]

У 1991 році в муніципалітеті Томиславград проживало 30 009 осіб, у тому числі:

25 976 хорватів (86,56 %)
3 148 мусульман (10,49 %)
576 сербів (1,91 %)
107 югославів (0,35 %)
202 інших або невідомих (0,69 %)

Саме місто налічувало 5 993 мешканців, у тому числі:

67 % хорватів
27 % мусульман
4 % сербів
1 % югославів
1 % інших

Історія[ред. | ред. код]

Стародавні часи[ред. | ред. код]

Первісно місцевість населяло іллірійське плем'я далматів,^[3] які заснували в межах нинішнього Томиславграда своє головне місто Делмініум,^[4] що розташовувалося на горі Ліб. На початку І століття після довготривалого і запеклого опору далматів підкорили римляни і спорудили нове місто Делмініум. Римський Делмініум розташувався на місці теперішньої римо-католицької базиліки, названої на честь першого хорватського святого Ніколи Тавелича.

Королівство Хорватія[ред. | ред. код]

Хорвати заселили цю місцевість у VII столітті, перейменовуючи поселення на Жупаняц. Землі навколо Томиславграда відігравали важливу роль у хорватській історії раннього середньовіччя. Як засвідчує Літопис попа Дуклянина, найважливішою подією цього періоду була перша Рада (Сабор) Хорватії 753 року. Саме на дувненській горі Ліб з приходом хорватів в околиці Дувна було закладено перший хорватський княжий двір у Боснії і Герцеговині, де князь Будимир приймав послів папи Стефана II і візантійського імператора Костянтина V і де було завершено підготовку до Великої державної і церковної Ради. На цьому з'їзді державу було поділено на три основні області з декількома меншими самоврядними краями, кордони яких визначалися адміністративним поділом Стародавнього Риму. Встановлювалися спосіб управління, податки і судочинство. На з'їзді складався протокол латиною, який було відразу перекладено хорватською мовою. У зв'язку з відсутністю відповідного терміна в хорватській мові, опубліковану працю назвали грецьким словом Methodos, тобто книга для системного управління державою. Methodos був першим писемним твором, написаним хорватською, як і взагалі слов'янською мовою.

Прийнято вважати, що саме на цьому місці в 925 році відбулася урочиста коронація короля Томислава. За свідченням трактату Костянтина VII Багрянородного De Administrando Imperio хорватське військо на той час налічувало 60 000 кіннотників, 100 000 піхотинців, військово-морський флот з 80 великих суден, на кожному з яких по 10-20 моряків. Таких сильних армій у тогочасній Європі було мало, з таким військом Томислав розбив угорців і болгар. Після цих перемог князь об'єднав всі малі й великі хорватські землі та міста Спліт, Трогір, Задар, Осор, Раб і Крк в одній великій державі. Безперечним знаком посилення могутності хорватської держави була хорватська королівська корона, яку вкупі з мечем і щитом прислав Томиславу папа Іоанн X.

Королівство Боснія[ред. | ред. код]

Дувненське поле з містом Жупаняц перебувало у володінні хорватських королів до другої половини ХІІІ століття, коли воно перейшло у володіння дворянської сім'ї Шубичів, а в 1325 році — під владу бана Боснії Степана II Котроманича, залишаючись у володінні його роду до турецького завоювання.

Османська імперія і Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Османи володарювали в цій місцевості до 1878 р., після чого вона стала частиною Австро-Угорщини до розвалу останньої в 1918 р.

Королівство Югославія[ред. | ред. код]

У 1925 році Дувно було перейменовано на Томиславград королем Александром І. З утворенням Хорватської бановини, Дувненський край увійшов до її складу і ось так дочекався створення НДХ 10 квітня 1941 року. Про те, в якому настрої зустрінуто виникнення нової хорватської держави в Дувні свідчить один документ, що зберігся в Історичному архіві в Мостарі, в якому буквально пишеться: «Після розпаду Королівства Югославії, хорвати в Дувно раділи, серби були розчаровані, а мусульмани — 2:1».

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Комуністична Югославія[ред. | ред. код]

Після того, як Томиславград було завойовано партизанами, його було перейменовано на Дувно. Як і більшості міст Західної Герцеговини, Томиславграду було начеплено тавро про-устаського і про-фашистського краю. Тому високопосадовці СФРЮ ставилися до міста як до ізгоя. У місто вкладалося дуже мало коштів. Це породило страшенні злидні і багато людей переселилися в Загреб і Далмацію, а також у Німеччину як заробітчани. Сьогодні багато уродженців Томиславграда приїжджають звідусіль до своїх близьких родичів у місто на вихідні дні.

Незалежна Боснія і Герцеговина[ред. | ред. код]

Дувно знову перейменовано на Томиславград.

Економіка[ред. | ред. код]

Сьогоднішній Томиславград перебуває в дуже важкій економічній скруті. Багато людей емігрували з нього в 1960-х і 1970-х роках, але здебільшого під час війни в 1990-х роках. Більшість із них перебралися до Хорватії (переважно в Загреб), Західної Європи (Німеччина) та Австралії. Ті, що лишилися, працюють на будівництвах у Далмації та Загребі.

Серед фірм, що працюють у місті, є кілька великих компаній, таких як кабельний завод «Капіс Томиславград», торговельний центр «Продекс» та декілька транспортних і будівельних компаній. Під час Боснійської війни було закрито місцеву фабрику пластмас, яка так і не відновила роботу.

У місті є чимало барів і букмекерських контор.

Пам'ятки і культура[ред. | ред. код]

У центрі міста Томиславград височить величний пам'ятник на честь короля Томислава І роботи скульптора Вінки Багарич з Загреба, встановлений у 1990-х роках після війни в Боснії і Герцеговині.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
[2]
http://www.radiotomislavgrad.com/ [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
https://web.archive.org/web/20080105225540/http://www.duvno-online.com/
https://web.archive.org/web/20070325213609/http://www.tomislavgrad-online.com/
http://www.tomislavcity.com [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
https://web.archive.org/web/20160306202904/http://www.kolo-tg.com/
http://www.duvnozauvjek.com [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Луг, Томиславград

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 9 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ MIchelin route planner Tomislavgrad-Banja Luka^{[недоступне посилання з травня 2019]}
↑ The Cambridge Ancient History Vol. 11: The High Empire, AD 70-192 by Peter Rathbone, page 597, «… One such place was Delminium, from which the Illyrian Delmatae took their name, attacked more than once by Roman consuls …»
↑ Wilkes, J. J. The Illyrians, 1992, ISBN 0631198075, Page 188, «… after whom the Roman province Dalmatia was named, their own name being derived from their principal settlement Delminium near Duvno. Beyond the Dinara, Delmatae occupied the plains of Livno, Glamoc, and Duvno, …»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томиславград

Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д. / 43.717; 17.233

[viamichelin.com-1] а ^б ^в ^г ^д Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 9 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] MIchelin route planner Tomislavgrad-Banja Luka^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[3] The Cambridge Ancient History Vol. 11: The High Empire, AD 70-192 by Peter Rathbone, page 597, «… One such place was Delminium, from which the Illyrian Delmatae took their name, attacked more than once by Roman consuls …»

[4] Wilkes, J. J. The Illyrians, 1992, ISBN 0631198075, Page 188, «… after whom the Roman province Dalmatia was named, their own name being derived from their principal settlement Delminium near Duvno. Beyond the Dinara, Delmatae occupied the plains of Livno, Glamoc, and Duvno, …»

[1]

[2]

[3]

[4]