Товстеньке — Вікіпедія

село Товстеньке
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Колиндянська громада
Код КАТОТТГ	UA61060230070072179
Основні дані
Населення	731 (на 1.01.2018)[1]
Площа	3.09 км²
Густота населення	231.06 осіб/км²
Поштовий індекс	48521
Телефонний код	+380 3552
Катойконіми	товстенчани
Географічні дані
Географічні координати	49°01′11″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 49.01972° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 49.01972; 26.06278Координати: 49°01′11″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 49.01972° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 49.01972; 26.06278
Відстань до районного центру	20 км
Найближча залізнична станція	Гадинківці
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	48552, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Колиндяни
Карта
Товстеньке
Товстеньке
Мапа
Товстеньке у Вікісховищі

Товсте́ньке — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Колиндянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Товстеньківської сільської ради.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить, за переказами, від «товстої» землі-чорнозему. Поляки це поселення називали дещо інакше — Тлустеньке (пол. Tłusteńkie), чи Тлусьцєнко (пол. Tłuścienko).

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі річки Кривенька (права притока Збруча, басейн Дністра), за 22 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі росте Товстеньський дуб, який мабуть посаджений на честь скасування панщини.^[2]

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Перші поселенці мешкали у західній частині села — Жолобку.

Вздовж населеного пункту тягнуться стави (54 га).

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

Знане від XVII ст., згодом згадане у 1785 році.

1880 — в 327 будинках проживала 1921 особа; велика земельна власність належала Корнелеві Городиському.

У селі в 1900 року — 2132 жителі, 1910—2095, 1921—1942, 1931—1930 жителів; у 1921 — 414, 1931—458 дворів. Частина малоземельних жителів села еміґрувала до Канади, США, Аргентини.

За Польщі функціонувала 3-класна школа з польською мовою навчання.

25 липня 1920 року — відбувся переможний бій 1-го кінного полку чорних запорожців Армії УНР та Донського козацького полку з більшовиками, в результаті якого взято в полон понад 200 червоноармійців. До Першої світової війни діяв духовий оркестр (керівник о. В. Познанський); після війни — аматорський драматичний гурток (керівник Євстахій Ворона), відділ молочарні «Маслосоюзу».

1930 — було створено клітину (осередок) ОУН.

Після приходу радянської влади у 1939 році заарештовано за політичну діяльність Віктора Зілинського (загинув у тюрмі);

20–21 липня органи НКВС розстріляли в місті Умані Богдана Голубовича та Євгена Сороківського.

В УПА воювали жителі села:

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

З 10 грудня 2020 року Товстеньке належать до Колиндянської сільської громади.^[3]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1039 осіб, з яких 452 чоловіки та 587 жінок^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 929 осіб^[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Релігія[ред. | ред. код]

• церква Пресвятої Трійці (1846; УГКЦ; кам'яна)
• костел Пресвятого Серця Ісуса (збудований на поч. XIX ст., був діючим до 1946)

У селі є дві каплички (1991, 1998).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У 1921 році з ініціативи о. Івана Блавацького насипано першу в Галичині символічну могилу Борцям за волю України (відновлено 1990)^[7].

Споруджено:

• пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
• Іванові Франку (2004)
• встановлено
  • фігури Матері Божої (1864)
  • хрести на честь 50-річчя скасування панщини (1848)

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз Українок», «Відродження» та інші; кооператива, молочарня, ґуральня, цегельня, крамниці.

Діяли польські товариства «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

1940 — примусово організували колгосп, який відновив свою діяльність 1944 році.

Нині діють гімназія, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, дитячий садочок; споруджують крохмальний завод.

У селі функціонує футбольна команда «Граніт», у 2013 була створена команда «Зоря».

Гімназія[ред. | ред. код]

У другій половині XIX століття в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Захарій (або Захаріяш) Садовський (пол. Zacharyasz Sadowski).^[8]. Надалі її було перетворено на 1-класну народну школу. Учителями в ній працювали: у 1875 році — Захарій (або Захаріяш) Садовський^[9], у 1880 — Францішек (або Франц) Щирський (пол. Franciszek Szczyrski).^[10]

За міжвоєнної Польщі функціонувала 3-класна школа з польською мовою навчання^[11]. У 1929 році за кошти жителів села збудовано нове приміщення школи.

У радянський час існувала п'ятирічна школа, яка поступово була перетворена на семирічну. При школі діяв театральний гурток. 1979 року школа стала восьмирічною, у ній працювали 11 учителів, які навчали 220 учнів^[12][13].

До 2021 року школа підпорядковувалася Чортківській районній раді^[14]. Того року загальноосвітню школу I—II ступенів реорганізовано в гімназію, яка перебуває в підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.

Для розвитку та вдосконалення учнів у школі діють гуртки та секції^{[джерело?]}:

• туристсько-краєзнавчий
• фізкультурно-спортивний
• художньо-естетичний

Станом на 2021 рік у 9-ти класах школи навчалося 58 учнів, у школі викладають англійську та німецьку мови^[15]. Педагогічний колектив складався з 15-ти педагогів.

Серед директорів школи були^[16]:

• Куркевич,
• Геваницький Юліан Автанасович (від 1955),
• Денисенко Клавдія Яківна,
• Парадовський Остап Іванович (від 1977),
• Говенко Марія Михайлівна (від 1982),
• Ільницька Ірина Василівна (від 1984),
• Ковальчук Віктор Дмитрович (1994—2003),
• Качмарська Марія Богданівна (від 2003).

Бібліотека[ред. | ред. код]

У книгозбірні в 1898 р. — 90 книг, 1910 — 130, 1938 — 222.

У 1884 р. організована перша читальня по вулиці Жолобок; 1897 р. на адресу И.Міштак було надіслано 57 книг, з того і почалася бібліотека. А 28 листопада цього року И.Міштак попросив надіслати ще 35 примірників; 1897 р. при читальні заснована позикова каса, тут відбувалися Шевченківські вечорниці.

Читальня також передплачувала газети. У 1900 році — «Газета господарська», «Діло», «Громадський голос» «Свобода».

У 1905 р. кожної неділі сходилися люди до хати Миколи Власюка, де читали газети та книги; 1926 р. читальня мала свій дім. Сюди надходили газети «Письмо з Просвіти», «Свобода», «Новий час»; 1938 р. читальня вже мала радіо. Діяли аматорські гуртки сільської молоді та хор; 1906 р. на вулиці Шляхта була заснована читальня «Просвіта» в хаті Івана Вовка.

Восени 1939 року бібліотека сільської «Просвіти» була ґрунтовно перевірена НКВД і підшивки періодичних видань були вилучені та знищені разом з десятками та сотнями патріотичних видань.

До 2021 року бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради^[17]. Від 2021 року перебуває у підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.

Бібліотекарі:

• Роман Слошак (1930-ті),
• Антін Колісник (1930-ті)^[18].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• Володимир Бесяда (1994—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни^[19];
• Ярослав Білинський (псевдо «Бистрий», 1921—1946) — діяч ОУН та УПА;
• Антін Борса (1905—1997) — український священник, освітній діяч;
• Володимир Гершун (1953—2022) — український громадський діяч, освітянин, управлінець^[20][21];
• Сидір (Ісидор) Голубович (1875—1938) — український адвокат, громадсько-політичний діяч;
• Францішек Городиський (1871—1935) — польський художник^[22];
• Тарас Демкура (нар. 1964) — український підприємець, меценат, колекціонер, видавець. Віце-президент з питань регіонального розвитку Міжнародної торгової палати ICC Ukraine;
• Роман Колісник (нар. 1923) — український письменник, журналіст, менеджер у Канаді;
• Євстахій Романюк (нар. 1952) — український лікар, громадський діяч;
• Борис Яворський (нар. 1949) — український художник.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Качмарський Б., Уніят В. Товстеньке // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 456. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Карпович В., Федечко М., Щавінський В. Товстеньке // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 512—513. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Tłusteńkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.) — S. 353.

Посилання[ред. | ред. код]

п о р Населені пункти Колиндянської сільської громади Села Великі Чорнокінці · Давидківці · Колиндяни · Малі Чорнокінці · Пробіжна · Тарнавка · Товстеньке · Чорнокінецька Воля