Титаренко Федір Іванович — Вікіпедія

Титаренко Федір Іванович
Народився	22 лютого 1928(1928-02-22) тепер Станично-Луганський район Луганської області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Заклад	Донбасантрацит
Партія	КПРС
Нагороди

Федір Іванович Титаренко (22 лютого 1928(19280222), тепер Станично-Луганський район Луганської області — ?) — український радянський діяч, генеральний директор виробничого об'єднання «Донбасантрацит». Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив вісім класів сільської школи.

З 1944 року — заміряльник, помічник головного маркшейдера шахти імені Леніна тресту «Лутугинвугілля», районний інженер виробничого управління комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області.

У 1949 році без відриву від виробництва закінчив Ворошиловградський гірничий технікум.

У 1954 році без відриву від виробництва закінчив Вищі інженерні курси при Дніпропетровському гірничому інституті імені Артема.

Член КПРС з 1955 року.

У 1954—1970 роках — помічник головного інженера шахтоуправління, начальник шахтоуправління № 160, начальник шахтоуправління «Знамя коммунизма», начальник шахти № 17-17 біс, головний інженер тресту «Краснолучвугілля».

У 1970—1974 роках — заступник начальника комбінату «Донбасантрацит».

У 1974—1980 роках — 1-й секретар Краснолуцького міського комітету КПУ Ворошиловградської області.

У 1980—1990 роках — генеральний директор виробничого об'єднання «Донбасантрацит» Ворошиловградської області.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

• два ордени Трудового Червоного Прапора (1971, 1976)
• орден «Знак Пошани» (1966)
• ордени
• медалі

Література[ред. | ред. код]

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.