Тимчак Микола Михайлович — Вікіпедія

Тимчак Микола Михайлович
М.Тимчак
Народився 1 березня 1956(1956-03-01) (68 років)
с. Велика Березовиця на Тернопільщині
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, поет, художник
Alma mater Рівненський державний гуманітарний університет
Мова творів українська
Напрямок лірика
Жанр вірші
Премії Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського
імені В. Поліщука

Мико́ла Миха́йлович Тимча́к (* 1 березня 1956, смт Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області) — український поет, художник, скульптор, іконописець, різьбяр, автор і виконавець пісень, Член НСПУ. [1]

Лауреат літературних премій імені Валер'яна Поліщука[2] та імені Миколи Островського, Авеніра Коломийця, Грицька Чубая, Івана Низового[3], імені Світочів[4].

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту (тепер Рівненський державний гуманітарний університет)[5]. Працював учителем у школах Рівненщини, кореспондентом-газетярем, вихователем та викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови Дубенського райвиконкому на Рівненщині. Обирався депутатом Рівненської обласної ради[6]. Започаткував щорічне Свято козацької слави на Козацькому редуті побіля Дубна, Свято українського вояцтва  у селі Майдан на Дубенщині. За вагомий вклад у життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь». Є автором слів гімну цього міста.[7] 

Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м. Луцьку, Міжнародного  Шевченківського форуму «В сім'ї вольній, новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін», 1990 р.,  Всесвітнього форуму українців 1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети», Як різьбяр брав участь у всеукраїнських заходах: Свято різьбярств у Пирогові, 1986 р.,  обласні свята народної творчості. Його персональні виставки відбувалися в Рівному, Дубні, Крем'янці. Роботи Миколи Тимчака (різьба по дереву) закуплені музеями Києва і Крем'янця. Він є автором пам'ятника на Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського району Рівненської області, архітектором каплиці, що споруджена на цьому святому місці.[8]

Його руками і за його проектами споруджені пам'ятники борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині, Ужинець — на Млинівщині, гранітний постамент пам'ятника Тарасу Шевченкові  в Дубні. Він є автором меморіальної дошки Іоанну-Павлу II у Польщі, Миколі Лисенку, Уласу Самчуку, Тадеушу Чацькому, війську Богдана Хмельницького, Антонію Мальчевському, сотнику Дубенського козацтва Миколі Боришкевичу, краєзнавцеві Ігорю Лозов'юку, поету Арсену Левковичу, братам Носалям у місті Дубні. Його пензлем і різцем відроджено десятки духовних святинь Волині, Рівненщини і Тернопільщини.  Митець брав участь в археологічних розкопках на «Козацьких могилах»  та біля Звенигорода на Львівщині, які проводив І. К. Свєшніков.   

Микола Тимчак стояв біля стерна Народного Руху України на Дубенщині, створював із побратимами товариство «Просвіта» у місті, районі та області, сприяв відродженню козацтва і Союзу українок на Волині. Був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України «За перебудову», 1989 р.

Окремими виданнями вийшли збірки поезій:

  • «Співаниця» (1987),
  • «Сніги» (2005),
  • «Посвіт любові» (2006),
  • «Крила на вітрі» (книга вибраних творів) (2016),[9]
  • «Розкоп» (поема) (2018),
  • "Солоний шлях" (2021);


книги прози (новели)

  • «Визволи нас від лукавого» (2009), збірка для дітей
  • «Бавило» (2006);
  • «Дарунок від Миколая» (2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тимчак Микола Михайлович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. - Рівне, 2005. - С. 180.
  2. ↑ Осадчук П. Повернення поета // Червоний прапор. - 1987. - 6 жовт. - С. 4.
  3. ↑ Нагороди та відзнаки - Тимчак. libr.rv.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023.
  4. ↑ Гордич, Валентина. Лавреатом літературної премії імені Світочів на Рівненщині став поет, пісняр і різьбяр з Дубна. Суспільне Новини. Процитовано 1 березня 2024.
  5. ↑ Рівненський державний гуманітарний університет. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 26 липня 2012.
  6. ↑ Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 26 липня 2012.
  7. ↑ Міська символіка. dubno-adm.gov.ua. Процитовано 19 січня 2023.
  8. ↑ Данина пам’яті: Козацький редут під Дубном. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
  9. ↑ Книга «Крила на вітрі» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 19 січня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Микола Тимчак. Поезії. Читає автор

https://youtu.be/eovEJu9rg3E

[[Категорія:Випускники Рівненського державного гуманітарного університету]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимчак_Микола_Михайлович&oldid=41885045