Левчук Тимофій Васильович — Вікіпедія

Левчук Тимофій Васильович
Дата народження 6 (19) січня 1912
Місце народження Бистріївка, Верхівнянська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті 14 грудня 1998(1998-12-14) (86 років)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Професія кінорежисер, педагог
Alma mater Київський державний інститут кінематографії (1934)
Член у СК СРСР і НСКУ
IMDb ID 0505204
Нагороди та премії
Орден Леніна — 1960Орден Леніна — 1978Орден Жовтневої РеволюціїОрден Вітчизняної війни II ступеня — 1945
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки  — 1943
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975
Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971
Народний артист СРСР— 1972Народний артист УРСР— 1969
q: Висловлювання у Вікіцитатах

Тимофі́й Васи́льович Левчу́к (6 (19) січня 1912, Бистріївка, Київська губернія — 14 грудня 1998(1998-12-14), Київ) — український кінорежисер, педагог. Батько української мистецтвознавиці Лариси Левчук і тесть кінорежисера Григорія Кохана. Депутат Верховної Ради УРСР 6—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1990 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 (19) січня 1912(19120119) року в селі Бистріївці (тепер Ружинського району Житомирської області). З вересня 1928 по травень 1930 року навчався на шкільному відділі Коростишівського педагогічного технікуму. З 1930 року працював агітпропом Коростишівського районного комітету ЛКСМУ.

У 1934 році закінчив режисерський факультет Київського державного інституту кіноінженерів. З 1935 року — асистент режисера, з 1945 року — режисер Київської кіностудії. Працював в групах Івана Кавалерідзе («Перекоп», «Коліївщина», «Прометей») і Володимира Брауна («Блакитні дороги»). Учасник радянсько-німецької війни. Член ВКП(б) з 1942 року.

З початку 1950-х років знімав ігрові фільми на кіностудії імені О. Довженка, був режисером дубляжу на українську мову, автором документальних фільмів.

Від 1960 року викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого1970 року — професор).

З 1963 по 1987 рік був 1-м секретарам Спілки кінематографістів УРСР, від 1965 року — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР.

Жив в Києві. Помер в Києві 14 грудня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Відзнаки, премії та нагороди[ред. | ред. код]

Народний артист УРСР1969 року), Народний артист СРСР1972 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1971; за кінострічку «Родина Коцюбинських»).

Нагороджений двома орденам Леніна (30.05.1978,), орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1939 «Вершники» (асистент режисера)
  2. 1947 «Блакитні дороги» (другий режисер)
  3. 1952 «В степах України»
  4. 1953 «Калиновий гай»
  5. 1955 «Полум'я гніву»
  6. 1956 «Іван Франко»
  7. 1959 «Киянка»
  8. 1960 «Спадкоємці»
  9. 1962 «Закон Антарктиди»
  10. 1964 «Космічний сплав»
  11. 1966 «Два роки над прірвою»
  12. 1968 «Помилка Оноре де Бальзака»
  13. 1970 «Родина Коцюбинських»
  14. 1972 «Довга дорога в короткий день»
  15. 1975 «Дума про Ковпака»
  16. 1980 «Від Бугу до Вісли»
  17. 1982 «Якщо ворог не здається...»
  18. 1985 «Ми звинувачуємо»
  19. 1986 «І в звуках пам'ять відгукнеться…»
  20. 1990 «Війна на західному напрямку» (6 серій)
  21. 1991 «Бухта смерті»
Могила Тимофія Левчука

Книги[ред. | ред. код]

  • 1974 — «С любовью к зрителю»
  • 1980 — «Кіномистецтво Радянської України сімдесятих років»
  • 1981 — «Кінорежисура» (у співавт. з В. Ілляшенком)
  • 1983 — «Люди и фильмы»
  • 1987 — «Тому що люблю: Спогади кінорежисера»

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]