Тетірка — Вікіпедія

село Тетірка
Герб Тетірки Прапор Тетірки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Курненська сільська громада
Облікова картка Тетірка 
Основні дані
Засноване ХІІІ ст.
Населення 593
Площа 2,188 км²
Густота населення 271,02 осіб/км²
Поштовий індекс 12025
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°27′53″ пн. ш. 27°59′29″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 27.99139° сх. д. / 50.46472; 27.99139Координати: 50°27′53″ пн. ш. 27°59′29″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 27.99139° сх. д. / 50.46472; 27.99139
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Водойми р. Білка
Найближча залізнична станція з.п. Ходорівка
Місцева влада
Адреса ради 12085, Житомирська обл., Пулинський р-н, с. Тетірка, вул. Миру, 35
Карта
Тетірка. Карта розташування: Україна
Тетірка
Тетірка
Тетірка. Карта розташування: Житомирська область
Тетірка
Тетірка
Мапа
Мапа

CMNS: Тетірка у Вікісховищі

Теті́рка [1]село в Україні, у Житомирському районі, Житомирської області. Входить до складу Курненської сільської громади. Населення становить 593 особи. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Тетірська сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

За переказами старожилів, назва села Тетірка походить від назви птахів тетеруків. Навколо села в давнину росли дрімучі ліси, з переважаючими березовими гаями, саме в цих лісах водилася велика кількість тетеруків.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований населений пункт приблизно в ХІІІ столітті, коли Батий у 1240 році захопив Київ і зі своєю ордою рушив на Захід.

Після спустошення сіл, що були розташовані біля Старого шляху, таких як Курне, Соколів, Улашанівка, люди, які залишилися живими, вибрали найглухіші місця, куди не змогли б проникнути вороги. Таким місцем виявилася і територія, на якій знаходиться нині село Тетірка.

Ще в XVI столітті починає розвиватися фільваркове господарство, яке розширило орні землі, посилило експлуатацію місцевого населення. У цей час зникає підсічна система господарства, вводиться трипілля.

Поміщик Ілінський запроваджує в селі грошовий оброк. Так, посилаючись на грамоту Катерини ІІ 1783 року, він вніс усіх переселенців до списків кріпаків. Переселенці скаржились цареві на незаконне їх закріпачення. Але земський суд і Волинський губернатор вирішили, що переселенці повинні коритися волі поміщика. В географічно — економічних описах Овруцького повіту Волинської губернії за 1972(?) рік перераховані села, які були у власності земельних магнатів Ілінських, серед них значилося і село Тетірка.

15 липня 1846 року Генріх Ілінський дарує дочці Ядвізі у формі приданого «Восьме помістя Соколівського ключа»- село Тетірку. А напередодні 1861 року село поміщиця Ядвіга Стецька здала у державну казну, оскільки заборгувала перед нею.

Після Жовтневої перевороту жителі Тетірки брали активну участь в російсько-українській війні 1917-1921. Сільська рада в Тетірці була обрана наприкінці 1920 року. Першим її головою став Остап Максимович Симон[2], секретарем — Терентій Мошківський. В 1925 році головою сільської ради обрано Олександра Корнійчука. А коли було створено Курненську волость, то членом першого волосного комітету — Миколу Максимовича Корнійчука.

Примусова колективізація в селі почалася в 1929 році. Перше колективне господарство дістало назву «Прогрес», а головою колгоспу став С. М. Талько. Таких колгоспів було кілька, тому після об'єднання єдиний тетірський колгосп було названо «Переможець». В 1940 році льонарі Тетірки добилися значних результатів у вирощуванні цієї культури, були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, удостоювалися нагород.

З 1946 по 1953 рік у Тетірці було збудовано 7 тваринницьких приміщень, тіпальний пункт, млин, два зерносховища, дитячі ясла та кормокухня. Постійно збагачувалася матеріальна база колгоспу. Станом на 1977 рік господарство мало 19 тракторів, 16 комбайнів різноманітного призначення, 13 автомашин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017.
  2. Його син, Модест Остапович Симон, був видатним селекціонером-свинарем, працював у Новосибірську, створив, зокрема, сибірську північну породу свиней.— http://kraeved.ngonb.ru/node/5036

Посилання[ред. | ред. код]