Терни (селище) — Вікіпедія

Селище Терни
Палац Щербатових
Палац Щербатових
Палац Щербатових
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Недригайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Терни 
Основні дані
Засновано 1643
Статус із 2024 року
Населення 2893 (01.01.2020)[1]
Поштовий індекс 42110
Телефонний код +380 5455
Географічні координати 50°59′02″ пн. ш. 33°57′52″ сх. д. / 50.98389° пн. ш. 33.96444° сх. д. / 50.98389; 33.96444Координати: 50°59′02″ пн. ш. 33°57′52″ сх. д. / 50.98389° пн. ш. 33.96444° сх. д. / 50.98389; 33.96444
Водойма р. Терн


Відстань
Найближча залізнична станція: Білопілля
До станції: 29 км
Селищна влада
Адреса 42110, Сумська обл., Недригайлівський р-н, смт. Терни, вул. Кооперативна, 1
Карта
Терни. Карта розташування: Україна
Терни
Терни
Терни. Карта розташування: Сумська область
Терни
Терни
Мапа

Терни у Вікісховищі

Терни́ — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області, на південній Слобожанщині, над річкою Терн. Існує з 1643 року. Входить до складу Недригайлівської селищної громади.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище Терни знаходиться на березі річки Терн в місці впадання в неї річок Біж і Бобрик, вище за течією примикають села Гострий Шпиль і Ківшик, нижче за течією примикає село Долина. Через селище проходять автомобільні дороги Т 1904 і Т 2504.

Історія[ред. | ред. код]

Перші 5 родин були переселені путивльським поміщиком Сулешкиним 1643 року.

У 1727 році імператриця Катерина I подарувала Терни Симону Леонтійовичу Гендрікову, якому в 1742 році був подарований титул графа. У 1700-х роках власницею садиби графинею Анастасією Василівною Гендріковою в Тернах був влаштований чудовий парк.

У 1777 році маєток розділили між спадкоємцями Гендрікова - Дмитрієвими-Мамоновими і Щербатовими.

У 1839 році С.А.Щербатов побудував поблизу маєтку цукровий завод. Останніми власниками графського маєтку були Борис Сергійович Щербатов (брат П.С.Уварової (уродженої Щербатової)) і його дружина княгиня Анна Миколаївна (уроджена Бутурліна). У 1919 році садиба була розграбована і спалена.

У 1901 році Терни були слободою Тернівської волості Лебединського повіту Харківської губернії, тут діяли цукровий завод, пошта та телеграфна станція.

Село постраждало внаслідок голодомору 1932-1933 років.[2]

В ході другої світової війни з 9 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 року в село було окуповано німецькими військами.

У 1957 році Терни стали селищем міського типу.

У 1975 році тут діяли цукровий завод, цегельний завод і тваринницький радгосп.

У 1983 році тут діяли цукровий комбінат, цегельний завод, виробниче відділення Недригайлівської сільгосптехніки, три загальноосвітні школи, філія Недригайлівської музичної школи, лікарня, поліклініка, два Будинки культури, клуб і три бібліотеки.

У січні 1989 року чисельність населення становила 4775 чоловік.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію тут розташовувався ремонтно-транспортного підприємства, в липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію цукрового комбінату і бурякорадгоспу.

Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення становила 3136 чоловік.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016 2020
8274 5645 4775 3802 3388 2893

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
96,49 % 2,88 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Будинок культури. Одне з приміщень колишнього маєтку князя Б. Щербатова

Особистості[ред. | ред. код]

В селищі народились:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Терни. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]