Теорія порівняльних переваг — Вікіпедія

Порівняльна перевага — це здатність країни виробляти товари й послуги з нижчою альтернативною вартістю, ніж в іншій країні.

Не завжди абсолютна перевага є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі. Згідно з теорією порівняльних переваг, країна має порівняльну перевагу у виробництві товарів і послуг, якщо в неї нижчі альтернативні витрати. Вигідна зовнішня торгівля можлива для будь-якої країни й базується на різному співвідношенні внутрішніх відносних цін між країнами, тобто наявності порівняльної переваги в кожної з країн.

Обидві країни-торговельні партнери отримають виграш при експорті товарів за відносно вищими цінами, ніж при продажу всередині країни, й імпорту відносно дешевших товарів, ніж якби вони були вироблені всередині країни. Спеціалізація на принципі порівняльної переваги дозволяє ефективніше використовувати світові ресурси й збільшити світовий обсяг виробництва.

Див. також[ред. | ред. код]

Міжнародний поділ праці

Джерела[ред. | ред. код]

Панчишин С. М. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підручник: у 2 кн. / С. М. Панчишин, П. І. Островерх, В. Б. Буняк та ін. ; за ред. С. М. Панчишина, П. І. Островерха. — Кн. 1 : Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. — 2-ге вид., виправл. і доповн. — К. : Знання, 2013. — 615 с. ISBN 978-617-07-0151-0

Посилання[ред. | ред. код]

Термз оф трейд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.