Теорема Келі (теорія груп) — Вікіпедія

Теорема Келі — результат теорії груп, що стверджує, що будь-яка група є ізоморфна деякій підгрупі групи перестановок елементів . Теорема названа на честь англійського математика Артура Келі.

Твердження теореми[ред. | ред. код]

Нехай  — деяка група (скінченна чи нескінченна) і позначимо її групу перестановок. Тоді твердження теореми можна записати у вигляді

. Де позначення означає ізоморфність групG і H.

Доведення[ред. | ред. код]

Визначимо функцію так: Очевидно, що дане відображення є перестановкою (оберненим відображенням є ) тож .

Визначимо тепер відображення:. Зважаючи, що різним відповідають різні функції маємо і відображення T є бієктивним. Залишається лиш довести, що T є гомоморфізмом. Це випливає з наступних рівностей:

Остаточно з того, що T є бієктивним відображенням і гомоморфізмом одержуємо

Джерела[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

  • (укр.) Гаврилків В. М. Елементи теорії груп та теорії кілець. — І.-Ф.  : Голіней, 2023. — 153 с.

Іншими мовами[ред. | ред. код]