Температура склування — Вікіпедія

Температура склування — температура, нижче якої аморфні речовини втрачають пластичність і стають крихкими.

Позначається T_g.

Говорять, що температура склування визначає межу, нижче якої аморфна речовина перебуває в склоподібному стані, а вище якої — в каучукоподібному стані (англ. rubbery state).

Температура склування важлива характеристика для полімерів, оскільки визначає інтервал їхнього застосування.

Деякі речовини характеризуються двома температурами. При температурі плавлення T_m вони повністю втрачають структуру й стають рідинами. При температурі, вищій за температуру склування вони розм'якають. Залежність модуля Юнга такої речовини від температури показана на малюнку праворуч.

Методи вимірювання температури склування[ред. | ред. код]

Температуру склування можна визначати по зміні різних фізичних властивостей полімеру в залежності від температури. При цьому, приймаючи до уваги релаксаційний характер процесу склування, необхідно враховувати часовий фактор (швидкість нагрівання чи охолодження, час дії сили і т. д.). При достатньо повільному охолодженні або достатньо великому часі впливу сили значення температур склування для одного і того ж полімеру, отримані різними методами, зазвичай збігаються. Найбільшого поширення набули методи дослідження наступних властивостей:

питомого об'єму (дилатометричний метод)
теплоємності
модуля пружності
деформації

Температура склування полімерів[ред. | ред. код]

Для полімерів — температура, при який полімер переходить при охолодженні з в'язкоплинного в склоподібний стан, це границя теплотривкості скловидних полімерів.

Література[ред. | ред. код]

Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.