French
DeutschТеммі Вайнетт — Вікіпедія
| Теммі Вайнетт | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Virginia Wynette Pugh |
| Псевдо | Virginia Wynette |
| Народилася | 5 травня 1942[1][2][…] Ітавамба, Міссісіпі, США |
| Померла | 6 квітня 1998[1][2][…] (55 років) Нашвілл, США[4] ·інфаркт міокарда |
| Країна |  США |
| Діяльність | співачка, авторка-виконавиця, акторка, студійна виконавиця |
| Знання мов | англійська |
| Роки активності | 1966 — 1998 |
| Жанр | кантрі |
| У шлюбі з | Джордж Джонс |
| Діти | Georgette Jonesd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0943934 |
| Сайт | tammywynette.com |
Теммі Вайнетт[5] (англ. Tammy Wynette; ім'я при народженні: Вірджинія Вайнетт П'ю (англ. Virginia Wynette Pugh); 5 травня 1942—6 квітня 1998) — американська співачка у стилі кантрі, отримала на батьківщині звання «Перша леді кантрі».
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство і юність (1942-62)[ред. | ред. код]
Вірджинія Вайнетт П'ю народилася недалеко від Тремонта (штат Міссісіпі), вона була єдиною дитиною в сім'ї Вільяма Голліса П'ю (помер 13 лютого 1943) і Мілдред Феє Рассел (1922—1991). Її завжди називали Вайнетт або Нетті, а не Вірджинія.
Її батько був фермером і музикантом-аматором, він помер від пухлини головного мозку, коли Вайнетт було всього 9 місяців. Її мати поєднувала роботу на сімейній фермі і викладання в школі. Після смерті Голліса П'ю мати залишила Вайнетт під опікою своїх батьків Томаса Честера і Флори А. Рассел, а сама поїхала працювати на оборонному заводі в Мемфісі. У 1946 мати Вайнетт вийшла заміж за Фоя, фермера з Міссісіпі.
Вайнетт почала співати на фермі у бабусі в графстві Ітавамба (штат Міссісіпі), де вона народилася. Це місце знаходиться на кордоні з Алабамою, і Іайнетт часто говорила, що кордон штату проходить якраз через їх ферму. Підлітком вона працювала в полі на збиранні бавовни разом з найманими робітниками. Вона виховувалася разом зі своєю тіткою Керолін Рассел, яка була старша за неї всього на п'ять років. Вайнетт співала церковні пісні разом зі своєю бабусею і вчилася грати на фортепіано і на гітарі.
Вона вчилася в середній школі Тремонта, блискуче грала в баскетбол. За місяць до закінчення школи Вайнетт вийшла заміж. Її чоловік був будівельником, тому його робота була пов'язана з постійними переїздами. Вайнетт працювала офіціанткою, за стійкою у готелі, барменом, а також на взуттєвій фабриці. У 1963 році вона закінчила курси перукарів в Тьюпело (штат Міссісіпі). Чоловік, якого вона залишила перед народженням третьої дочки, скептично ставився до її бажання стати виконавцем пісень кантрі, він говорив їй: «Отямся, дитинко!».
Початок музичної кар'єри (1963—1967)[ред. | ред. код]
Коли її дитина захворіла на менінгіт, Вайнетт намагалася додатково заробити, виступаючи вечорами. У 1965 році вона заспівала на передачі «Country Boy Eddie» місцевої телестудії WBRC-TV в Бірмінгемі (штат Алабама). У 1966 році Вайнетт разом зі своїми трьома дочками переїжджає з Бірмінгема в Нешвілл в надії укласти договір зі студією звукозапису. Після прослуховування продюсер «Epic Records» Біллі Шерріл підписав з нею контракт.
На другу зустріч з Шеррілом вона прийшла, забравши в хвіст свої довгі світлі волосся. Він сказав їй, що ім'я Вайнетт П'ю не підходить і попросив придумати інше. Він також зазначив, що з такою зачіскою вона схожа на Теммі з фільму «Теммі і холостяк». Так вона стала Теммі Вайнетт.
Її перша пісня, яка стала хітом, — «Apartment #9». У 1967 році стають популярними «Your Good girl's Gonna Go Bad», «My Elusive Dreams» (дует з Девідом Г'юстоном) і «I don't Want To Play House».
Роки успіху (1968—1975)[ред. | ред. код]
У 1968 році три пісні Теммі стають хітами — «Take Me to Your World», «D-I-V-Or-C-E» та «Stand By Your Man», яку вона написала за 15 хвилин. У 1969 році до них додалися «Singing My Song» і «The Ways to Love a Man». Наприкінці 1960-х і початку 1970-х років пісні Вайнетт займають перші рядки в хіт-парадах кантрі. Сімнадцять її творів виходять на перше місце. Разом з Лореттою Лінн і Доллі Партон вони змусили переоцінити місце і роль жінок у виконанні кантрі. Вайнетт також була першою жінкою, альбом якої був проданий мільйонним тиражем — це був її перший збірник кращих творів («Greatest Hits Collection») в 1969 році.
Незабаром після розлучення вона ненадовго знову вийшла заміж. А в 1968 році Теммі познайомилася з Джорджем Джонсом, який був популярним виконавцем кантрі і страждав на алкоголізм. Вони одружилися наступного року після того, як Теммі розлучилася вдруге. Починаючи з 1971 року вони записали разом з Джонсом кілька популярних альбомів — в першу десятку потрапив «Take Me». У них був важкий шлюб, але незважаючи на те, що вони розлучилися в 1975 році через алкоголізм Джонса, вони продовжували час від часу записувати спільні альбоми протягом наступних двадцяти років.
На початку 1970-х років у Вайнетт починаються серйозні проблеми зі здоров'ям, вона переносить операції на жовчному міхурі, нирках і гортані. У середині 1970-х вона повертається з піснею «Till I Can Make It On My Own».
Stand By Your Man[ред. | ред. код]
Візитною карткою Вайнетт протягом всієї її кар'єри була записана в 1968 році пісня «Stand By Your Man», яка закликає жінок надавати підтримку своїм чоловікам у роки негараздів. Незважаючи на нападки феміністок, цю пісню виконували багато відомих виконавців — співачки Доллі Партон, Тіна Тернер, тріо Dixie Chicks, співак Лайл Ловетт, а також (на альбомі, присвяченому пам'яті Вайнетт) сер Елтон Джон. Згідно з кантрі-підрозділу каналу MTV (Country Music Television), ця пісня є найвідомішою з усіх[en], записаних у стилі кантрі.
У травні 1975 року «Stand By Your Man» була випущена окремим синглом у Великій Британії і очолила національний хіт-парад. Такий успіх кантрі-пісні є рідкістю в країні, досить далекої від світу кантрі-музики. Серед фільмів, в яких прозвучала ця композиція, — «П'ять легких п'єс» (1970), «Брати блюз» (1980) і «Несплячі в Сіетлі» (1993).
Під час передвиборної кампанії Білла Клінтона його дружина Гілларі заявила, що вона не схожа на «тих крихітних жінок, які — подібно Теммі Вайнетт — підстраховують своїх чоловіків». Співачка сприйняла ці слова як образу, і Гілларі була вимушена принести публічні вибачення діві кантрі-музики.
Сімейне життя[ред. | ред. код]
Протягом життя у Вайнетт було п'ять чоловіків: з 1959 по 1966 рік — Епл Берд, з 1967 по 1968 — Дон Чапел, з 1969 по 1975 — Джордж Джонс, у 1976 р. — Майкл Томлін і з 1978 р. — Джордж Річі.
З Бердом у них було троє дітей: Гвендолін Лі Берд — народилася в 1961 р., Жаклін Фей Берд — народилася в 1962 р., і Тіна Деніс Берд — народилася в 1965 р. З Джонсом у них була одна спільна дитина — Тамала Джорджетта Джонс — народилася в 1970 р.
Дискографія[ред. | ред. код]
Зазначені тільки офіційні альбоми, видані в США, із зазначенням місця в кантрі-чарті журналу «Біллборд».
| Рік | Назва | Місце |
|---|---|---|
| 1967 | My Elusive Dreams | #11 |
| 1967 | Your Good Girls Gonna Go Bad | #7 |
| 1968 | D-I-V-O-R-C-E | #1 |
| 1969 | Inspiration | #19 |
| 1969 | Stand By Your Man | #2 |
| 1969 | Tammys Greatest Hits | #2 |
| 1970 | Christmas With Tammy | - |
| 1970 | Tammys Touch | #1 |
| 1970 | The First Lady | #2 |
| 1970 | The Ways to Love a Man | #3 |
| 1970 | The World of Tammy Wynette | #8 |
| 1971 | Tammys Greatest Hits: Volume 2 | #5 |
| 1971 | We Go Together | #3 |
| 1971 | We Can Sure Love Each Other | #8 |
| 1972 | Bedtime Story | #7 |
| 1972 | Me and the First Lady | #6 |
| 1973 | Kids Say the Darndest Things | #3 |
| 1973 | Lets Build a World Together | #12 |
| 1973 | My Man | #2 |
| 1973 | The First Songs of the First Lady | #17 |
| 1974 | Another Lonely Song | #8 |
| 1974 | Were Gonna Hold On | #3 |
| 1974 | Woman to Woman | #21 |
| 1975 | George, Tammy and Tina | #37 |
| 1975 | I Still Believe in Fairytales | #24 |
| 1975 | Tammy Wynettes Greatest Hits: Volume 3 | #28 |
| 1976 | Til I Can Make It On My Own | #3 |
| 1976 | Golden Ring | #1 |
| 1976 | You and Me | #4 |
| 1977 | Greatest Hits | #23 |
| 1977 | Lets Go Together | #19 |
| 1977 | One of a Kind | #32 |
| 1978 | Greatest Hits: Volume 4 | #37 |
| 1978 | Womanhood | #14 |
| 1979 | Just Tammy | #25 |
| 1980 | Only Lonely Sometimes | #37 |
| 1980 | Starting Over | #17 |
| 1980 | Together Again | #26 |
| 1981 | Cowboys Dont Shoot Straight Like They Used To | #21 |
| 1981 | Crying In the Rain | #18 |
| 1981 | Encore | #44 |
| 1983 | Biggest Hits | #64 |
| 1983 | Even the Strong Get Lonely | #66 |
| 1983 | Good Love and Heartbreak | #62 |
| 1985 | Sometimes When We Touch | #32 |
| 1987 | Higher Ground | #43 |
| 1989 | Next to You | #42 |
| 1990 | Heart Over Mind | #64 |
| 1993 | Honky Tonk Angels | - |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122303970 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Tammy Wynette: Как произносится Tammy Wynette, язык: Английский — Forvo.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bufwack, Mary A. (1998). «Tammy Wynette». In The Encyclopedia of Country Music. Paul Kingsbury, Editor. New York: Oxford University Press. pp. 602–3.
- Tammy Wynette; Joan Dew (October 1979). Stand by Your Man. Simon & Schuster. ISBN 978-0-671-22884-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Теммі Вайнетт на Rolling Stone
- Теммі Вайнетт на сайті IMDb (англ.)
|
