Телурій — Вікіпедія

Не плутати з Телуром.

Телурій (лат. tellus — Земля^[1]) — астрономічний механізм, що використовується для демонстрації руху Землі навколо Сонця і пов'язаних з цим рухом явищ (зміни сезонів, довготи дня й ночі).

Принцип дії[ред. | ред. код]

Може використовуватись як вічний календар. Тісно пов'язаний із планетарієм, який ілюструє відносні позиції і рух планет в Сонячній системі згідно з геліоцентричною моделлю її будови. Із додаванням моделі Місяця може слугувати для відліку його фаз^[2].

У телурії менша кулька, що зображує Землю, рухається навколо більшої кульки або якого-небудь джерела світла (наприклад, ліхтарика з рефлектором), що моделює Сонце. Крім того, кулька Землі обертається навколо власної осі, що проходить через його центр і зберігає незмінний похил у 23,5° (подібно земній осі). Іноді телурій має третю, меншу кульку, що зображує Місяць і яка обертається навколо кульки Землі. У найбільш простих телуріях для забезпечення незмінності напрямки осей використовуються рухливі паралелограми, рух здійснюється власноруч^[3].

Історія[ред. | ред. код]

Перший телурій виготовив німецький астроном Вільгельм Шикард (нім. Wilhelm Schickard; 1592–1635). Найстарішим телурієм, що зберігся до нашого часу, вважається модель голландського картографа Віллема Янсзона Блау (нід. Willem Janszoon Blaeu; 1571–1638)^[4].


Конрад Мельпергер, Портрет Вільгельма Шикарда із телурієм, 1632 рік	Ян ван Россум, Портрет Віллема Янсзона Блау із телурієм, 1663 рік	Телурій з віденського Музею глобусів (нім. Globenmuseum)	Телурій Джона Вінтропа (англ. John Winthrop) для навчань астрономії в Гарварді, 1766 рік	Локсокосм, 1725 рік

Історично телурій виготовлявся на основі високоточних французьких і швейцарських годинників.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ (англ.) Shipley, Joseph Twadell. (2001). The Origins of English Words: A Discursive Dictionary of Indo-European Roots. JHU Press. ISBN 0801867843. p. 403.
↑ (англ.) De Carle, D., Watch and Clock Encyclopedia, (NAG/Robert Hale, London, 1988).
↑ Теллурий // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
↑ (нім.) Tellurium // Das große Uhrenlexikon; Autor: Fritz von Osterhausen; ISBN 3898804305 ISBN 978-3898804301

Література[ред. | ред. код]

(нім.) Ernst Zinner: Deutsche und niederländische astronomische Instrumente des 11. — 18. Jahrhunderts. 2. ergänzte Auflage. Beck, München 1967.
(нім.) Frank Peter Unterreiner: Ein schwäbischer Tüftler: Philipp Matthäus Hahn und seine «Weltmaschinen» — Wunder der Uhrentechnik. In: Stuttgarter Zeitung, 29. November 1991.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Телурій

Схема будови сучасного телурію — відео на YouTube.

[Shipley-1] (англ.) Shipley, Joseph Twadell. (2001). The Origins of English Words: A Discursive Dictionary of Indo-European Roots. JHU Press. ISBN 0801867843. p. 403.

[Carl-2] (англ.) De Carle, D., Watch and Clock Encyclopedia, (NAG/Robert Hale, London, 1988).

[ВРЕ-3] Теллурий // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[WW-4] (нім.) Tellurium // Das große Uhrenlexikon; Autor: Fritz von Osterhausen; ISBN 3898804305 ISBN 978-3898804301

[1]

[2]

[3]

[4]