Тбілісі (ракетний катер) — Вікіпедія

302 «Тбілісі»
Історія

Радянський СоюзРосія

Назва: «Р-15»
Власник: ВМФ СРСРВМФ Росії
Оператор: ЧФ СРСРЧФ Росії
Будівник: Середньо-Невський суднобудівний завод[ru], Ленінград, СРСР СРСР
Будівельний номер: 250
Спуск на воду: 1981 рік
Прийнятий: 29 жовтня 1981 року
Знятий: 1997 рік
Доля: Переданий ВМС України 1997 рік
Історія
Україна
Назва: «Конотоп»
Однойменні: Конотоп
Власник: ВМС України
Отриманий: 1997 рік
Прийнятий: 12 серпня 1997 року
Знятий: 1999 рік
Ідентифікатор: U150 (1997 — 1999)
Доля: Переданий ВМС Грузії 1999 рік
Історія
Грузія
Назва: «Тбілісі»
Однойменні: Тбілісі
Власник: ВМС Грузії
Отриманий: 1999 рік
Прийнятий: 30 червня 1999 року
Потоплений: 13 серпня 2008 року
Порт припису: Поті
Ідентифікатор: 302
Статус: знищений
Основні характеристики
Клас і тип: проєкт 206МР «Віхрь»
Тип: ракетний катер
Водотоннажність:
  • стандартний — 233 т,
  • повний — 257 т
Довжина: 39,5 м
Ширина: 7,6 м
Осадка:
  • 2,1 м (по корпусу)
  • 3,26 м (по крилам)
Двигуни: 2 дизелі М-520 — 5000 к.с., 1 ДГ по 200 кВт, 1 ДГ по 200 кВт
Швидкість: 43 вузлів
Дальність
плавання:
  • 2000 миль при 12 вузлах
  • 1100 миль при 35 вузлах
Автономність: 5 діб
Екіпаж: 29 чоловік, в тому числі 5 офіцерів
Озброєння:

Тбілі́сі (груз. თბილისი, б/н 302) — ракетний катер проєкту 206МР (шифр «Віхрь», англ. Matka class за класифікацією НАТО). Флагманський корабель ВМС Грузії до серпня 2008 року.

Особливості проєкту[ред. | ред. код]

Проєкт ракетного катера на підводних крилах 206МР — еволюційна версія великого торпедного катера проєкту 206М, розробленого у 1955 році. Надбудови зроблені з легких сплавів.

Катер має гладкопалубний сталевий корпус з носовою малопогруженним крилом. Корпус розділяється на десять відсіків дев'ятьма водонепроникними переборками. Корпусу в надводній частині була придана незвичайна форма: для поліпшення умов змиву палуби при радіоактивному забрудненні стик палуби з бортом спеціально скруглений.

Двигуни розташовані в п'ятому та сьомому відсіках, пост дистанційного керування механізмами — в сьомому відсіку. Морехідні якості катера забезпечують можливість його використання без обмежень по швидкості при хвилюванні моря до 4 балів включно і на швидкостях до 30 вузлів при хвилюванні моря 5 балів.

Головний ударний комплекс катера — дві пускові установки протикорабельних ракет П-15М масою 2,5 тонн, дальністю стрільби 80 км і вагою бойової частини 513 кг. Ракетні катери проєкту 206МР призначені для ураження бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника в морі та місцях їх базування в ближній морській зоні[1].

Історія корабля[ред. | ред. код]

Ракетний катер Р-15 (заводський № 250) був спущений на воду 29 жовтня 1981 року. До 12 вересня 1997 року знаходився у складі ВМФ СРСР під бортовими номерами «952», потім «961». Входив до складу 296-го дивізіону малих ракетних кораблів 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту з базуванням у Чорноморському. З 1993 року — в ремонті в судноремонтному заводі «Металіст» у Балаклаві.

12 вересня 1997 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту, ракетний катер був переданий у склад Військово-Морських Сил України. У ВМС України корабель отримав назву «Конотоп» (б/н U150).

Пізніше, на прохання грузинської сторони уряд України безкоштовно передав катер ВМС Грузії[2]. Грузинська сторона оплатила тільки вартість ремонтних робіт на катері. 30 червня 1999 року відбулася церемонія передачі катера, який отримав назву «Тбілісі» і бортовий номер 302, ВМС Грузії[3].

У складі ВМС Грузії в 20032007 роках катер неодноразово брав участь в міжнародних навчаннях в Чорному морі, у тому числі, серії «Сі Бриз» і активаціях чорноморської військово-морської групи «Блексіфор»[4].

Після початку російсько-грузинської війни 2008 року російські ЗМІ заявляли, що 10 серпня кораблями Чорноморського флоту була відбита спроба групи грузинських ракетних кораблів атакувати загон бойових кораблів ЧФ, в ході якої ракетний катер «Тбілісі» був знищений залпом малого ракетного корабля ЧФ «Міраж». Виявилися навіть «очевидці» подій[5]:

18:41. Командир «Міража» дає команду «Залп!»… Перша ракета пішла до цілі. Через кілька секунд — друга. Підльоту до грузинського катера «Тбілісі» — всього 1 хвилина 20 секунд. Відстань між противниками — близько 25 кілометрів. Попадання першої ракети в машинне відділення катера «Тбілісі». Через секунду — ще одна доповідь — попадання другою в ходову рубку. На радарі нашого корабля протягом 30 секунд була сильна засвітка, що означає повне знищення цілі…
Оригінальний текст (рос.)
18:41. Командир «Миража» даёт команду «Залп!»… Первая ракета пошла к цели. Через несколько секунд — вторая. Подлётное время до грузинского катера «Тбилиси» — всего 1 минута 20 секунд. Расстояние между противниками — около 25 километров. Попадание первой ракеты в машинное отделение катера «Тбилиси». Через секунду — ещё один доклад — попадание второй в ходовую рубку. На радаре нашего корабля в течение 30 секунд была сильная засветка, что означает полное уничтожение цели…

Як виявилося пізніше, ВМС Грузії в бойові зіткнення з ЧФ РФ не вступали і весь час конфлікту знаходилися в пункті базування Поті. 13 серпня 2008 року покинутий своїм екіпажем ракетний катер «Тбілісі» разом з іншими катерами грузинських ВМС був підірваний російськими військовослужбовцями біля причалу в порту Поті. Катер практично повністю вигорів і затонув біля причалу[6][7].

У 2009 році влада Грузії продала три катери ВМС Грузії, затоплені під час війни в порту Поті — «Тбілісі», «Діоскурію» і «Цхалтубо», на брухт громадянину Туреччини Джему Аідеміру, який власним коштом підняв їх і вивіз з акваторії порту Поті[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — СПб.: Галея Принт, 2005. — Т. II. Ударные корабли. Часть II. Малые ракетные корабли и катера. — 122 с. — ISBN 5-8172-0087-2 (рос.)
  2. Валентин Бадрак. Військово-технічне співробітництво ГУУАМ: міф чи реальність?[недоступне посилання з липня 2019] Дзеркало тижня. Україна. № 35, 08.09.2001
  3. Фоторепортаж Сергія Светлицького [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. УНІАН. 30.06.1999
  4. Історична довідка про участь Збройних Сил України у багатонаціональних військових навчаннях Міністерство оборони України. 2007.
  5. Аркадий Мамонтов. Ракетный «Мираж»: подробности отбитой атаки [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.]. Вести.ру. 31.08.2008
  6. Все корабли Черноморского Флота. Ракетный катер Р-15 [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.]. Інформаційний ресурс «Черноморский флот» (рос.)
  7. Черноморский флот в «Пятидневной войне» [Архівовано 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Война и мир. 24.08.12 (рос.)
  8. Грузия продала с аукциона потопленные российскими военными корабли [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Лента.ру. 03.04.2009

Література[ред. | ред. код]

  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : ООО Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.

Посилання[ред. | ред. код]