Таранто (затока) — Вікіпедія

Таранто
італ. Golfo di Taranto
39°53′06″ пн. ш. 17°16′37″ сх. д. / 39.88500° пн. ш. 17.27694° сх. д. / 39.88500; 17.27694Координати: 39°53′06″ пн. ш. 17°16′37″ сх. д. / 39.88500° пн. ш. 17.27694° сх. д. / 39.88500; 17.27694
Частина від Іонічне море
Море Іонічне море
Прибережні країни Італія Італія
Регіон Апулія
Базиліката
Калабрія
Довжина 138 км
Ширина 133 км
Максимальна глибина 2657 м
Середня глибина 500 м
Вливаються
  • Брадано, Базенто, Сінні
  • Острови Чераді
    Міста та поселення Таранто
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3165925
    У проєкті OpenStreetMap 40095 ·R (Апулія, Базиліката, Калабрія)
    Таранто. Карта розташування: Італія
    Таранто
    Таранто
    Таранто (Італія)
    Мапа
    CMNS: Таранто у Вікісховищі

    Таранто (італ. Golfo di Taranto, лат. Tarentinus Sinus) — затока, розташована у північній частині Іонічного моря, на крайньому півдні Італії.

    Географія[ред. | ред. код]

    Затока розташована у морській акваторії між «каблуком Італійського чобота» на сході (область Апулія) і його «носком» на заході (область Калабрія). Узбережжя і райони північної частини затоки належать до італійської області Базиліката. Найбільше місто і порт — Таранто. Довжина узбережжя затоки складає 140 кілометрів, води прозорі й багаті рибою. Глибина досягає 2657 метрів. Припливи півдобові, їх величина 0,3 метра. На березі ростуть гаї з піній і кипарисів. У затоці знаходяться острови Чераді.

    Історія[ред. | ред. код]

    Береги затоки вже в глибоку давнину були заселені італійськими племенами. У VIII—VI століттях до н. е. тут з'являються грецькі колонії, виникають міста — поліси. Греки назвали затоку Іонічною (грец. Ionios Kolpos), а регіон, прилеглий до нього, став відомий як Велика Греція. У III—II століттях до н. е. ця територія була підпорядкована римлянам, які придумали сучасну назву Tarentinus Sinus. Після падіння Риму в V столітті регіон перейшов під владу Візантії, потім арабів і норманів. У пізнє середньовіччя і новий час території навколо затоки входили в Неаполітанське королівство і Королівство Обох Сицилій, в XIX столітті стали частиною об'єднаної Італії. У роки Першої світової війни затока Таранто була закрита для судноплавства.

    26 квітня 1977 року спеціальним президентським указом вся акваторія затоки була оголошена «внутрішнім морем» Італії, її «історичною спадщиною», внаслідок чого затока знаходиться під повною юрисдикцією італійської держави. Таке рішення спочатку було оскаржено США, Великою Британією та Мальтою, проте нині це питання практично не зачіпається.

    У затоці розташована велика військово-морська база НАТО.

    Посилання[ред. | ред. код]