Талмуд Давид Львович — Вікіпедія

Талмуд Давид Львович
Народився 24 жовтня 1900(1900-10-24)
Єлисаветград
Помер 8 лютого 1973(1973-02-08) (72 роки)
Москва, СРСР[1]
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність фізик, хімік
Alma mater Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського ОНАХТ
Заклад Bach Institute of Biochemistry RASd
Науковий ступінь член-кореспондент АН СРСР
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Брати, сестри Izrail Talmudd
Нагороди Сталінська премія Орден Леніна

Дави́д Льво́вич Талму́д (24 жовтня 1900, Єлисаветград — 8 лютого 1973, Москва) — радянський хімік. Член-кореспондент АН СРСР (1934). Лауреат Сталінської премії (1943).

З біографії та досліджень[ред. | ред. код]

Давид Львович народився й виріс у єврейській родині в Єлисаветграді (нині Кіровоград).

Закінчив місцеву чоловічу гімназію. У 1923 році закінчив навчання в Одеському хімічному інституті й до 1925 року викладав у Одеському університеті.

Від 1930 року працював у Ленінградському інституті хімічної фізики, від 1934-го — в Інституті біохімії АН СРСР.

Давиду Талмуду належать оригінальні наукові розробки в галузі фізичної хімії поверхневих шарів та колоїдної хімії. Особливу вагу мають його дослідження будови білків. Спільно з Семеном Юхимовичем Бреслером ним створено теорію будови глобулярної макромолекули білка та діючих у ній сил.

Давид Талмуд помер у Москві 8 лютого 1973 року.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Талмуд Давид Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.