ТУ2мк — Вікіпедія

ТУ2мк
Основні дані
Рік будування	1961 — 1964
Країна будування	СРСР
Завод	КМЗ
Разом побудовано	>337
Країни експлуатації	СРСР→  Росія
Ширина колії	750 мм
Технічні дані
Конструкційна швидкість	40 км/год
Осьова формула	0-2-0 + 0-2-0
Довжина локомотива	7 684 мм
Ширина	2 063 мм
Висота	3 050 мм
Робоча маса	16 т
Відстань між шкворнями	4 727 мм
Колісна база візків	1 200 мм
Найменший радіус кривих	30 м
Тип дизеля	У2Д6
Потужність дизеля	150 к.с.
Тип передачі	механічна
Діаметр коліс	600 мм
Сила тяги тривалого режиму	3.1 т.с.
Швидкість тривалого режиму	5 км/год
Запас пального	490 кг
Запас піску	200 кг
Запас води	69 кг
Запас мастила	70 кг

ТУ2мк (рос. Тепловоз, Узкоколейный, второй (2) серии, с механической передачей, карданный) — вузькоколійний тепловоз, є модернізацію тепловозу ТУ2м.

Історія[ред. | ред. код]

Через використання дишел, візки часто виходили з ладу, що спонукало до створення оновленої . В 1961 році Камбарський машинобудівний завод змінив конструкцію візків, які в майбутньому також використовуватимуться на тепловозі ТУ4. З другого кварталу 1961 року почалося виробництво модернізованої версії, з новим позначенням ТУ2мк.^[1]

Виробництво тривало ще два роки, і завершилося 1963-1964 роках, йому на зміну прийшов тепловоз з гідромеханічною передачею ТУ4. За наявними данними, виготовлено не менше 337 штук.^[2]

Конструкція[ред. | ред. код]

Конструкція попередньої і модернізованої версії хоч візуально схожі, але мають відмінності. Головною відмінністю стало застосування бездишлових візків з карданним приводом на дві осі. Також оновлено гальмівну систему, в дію гальма приводяться чотирма гальмівними циліндрами, як на автомобілі МАЗ-200, а не одним, як було в ТУ2м.^[1][2]

Змінено конструкцію капоту, та облицювання радіатора. Тепловоз має вертикальні жалюзі радіатора спереду, і горизонтальні по боках. Мітельник на модифікованій версіії має округліші форми, тоді як на першій версії він був гостріший.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

• Тип: з механічною передачею;
• Рід служби: вантажний, маневровий;
• Осьова формула: 0-2-0 + 0-2-0;
• Привідних осей: 4;
• Візків: 2;
• Потужність силової установки: 150 к.с.;
• Конструкційна швидкість: 40 км/год;
• Службова маса: 16 т;
• Запас палива: 490 кг;
• Запас мастила: 70 кг;
• Запас піску: 200 кг;
• Запас води: 69 кг;
• Мін. радіус прохідних кривих: 30 м;

Габарит[ред. | ред. код]

• Висота: 3 050 мм;
• Ширина: 2 063 мм;
• Довжина: 7 684 мм;
• Відстань осями на візку: 4 727 мм;
• База візка: 1 200 мм;
• Колія: 750 мм;

Силова установка^[3][ред. | ред. код]

• Марка: У2Д6;
• Кількість: 1;
• Кількість циліндрів: 6;
• Тип палива: дизель;
• Максимальне число обертів (за хвилину): 1500;
• Сила тяги: до 4800 кг;

Модифікації[ред. | ред. код]

Відомо про модифікацію мінімум одного ТУ2мк, на ширину колії 900 мм, для шпалопросочувального заводу в Ґорі, Грузія.^[1]

Експлуатація[ред. | ред. код]

В СРСР[ред. | ред. код]

Цей тепловоз використовувся, в основному, на промислових залізницях СРСР.

В Україні[ред. | ред. код]

В незалежній Україні жодної одиниці не збереглося.

Відомо про використання цих тепловозів на території УРСР. В Брошневі використовувся ТУ2мк-178, та мінімум один в Бистриці з невідомим номером.^[1]

В Росії[ред. | ред. код]

На території Росії зберігся один тепловоз цього типу, в Єкатиринбургському музеї вузькоколійної залізниці, він знаходиться в запасах музею.^[4][5]

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б в г} Младший брат. narrow.parovoz.com. Процитовано 10 березня 2024.
2. ↑ ^{а б} [https://web.archive.org/web/20231102145400/http://caruzd.chat.ru/teplovozi.htm#tu2m ���������]. web.archive.org. 2 листопада 2023. Процитовано 10 березня 2024.
3. ↑ ДЖД - Мотовоз ТУ2м. www.dzd-ussr.ru. Процитовано 10 березня 2024.
4. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 березня 2024.
5. ↑ ТУ2МК-264. railgallery.ru (рос.). Процитовано 10 березня 2024.