Сінь Чжуй — Вікіпедія

Сінь Чжуй
спрощ.: 辛追
Художня реконструкція, Музей провінції Хунань
Прізвисько	маркіза Дай
Народилася	210-ті до н. е.
Померла	163 до н. е. Чанша ·інфаркт міокарда
Поховання	Мавандуй
Країна	Династія Хань
Місце проживання	Китай, Династія Хань
Суспільний стан	шляхтич[d]
Посада	дружина міністра
У шлюбі з	Лі Кан (利 蒼), маркіз Дай
Діти	Лі Сі
Вага	75 кг
Зріст	158 см
Медіафайли у Вікісховищі

Сінь Чжуй (спрощ.: 辛追, бл. 213 р до н. е. — 163 р до н.е), також маркіза Дай або пані Дай — китайська вельможа, що жила у період династії Хань. Жінка стала відомою у 1971 році після виявлення її гробниці у похованні Мавандуй у місті Чанша провінції Хунань. Її мумія та предмети гробниці зберігаються у Музеї провінції Хунань. Поховання має важливе значення для історії та археології завдяки винятково добре збереженим предметам побуту та мавандуйським текстам на шовку^[1][2].

Життя та заняття Сінь Чжуй[ред. | ред. код]

Сінь Чжуй належала до дуже заможньої родини. Фігурки в її гробниці вказують, що ця вельможа мала власних музикантів^[3] і сама грала на цисяньцині^[4]. Вона була одружена з Лі Каном, міністром при Західній Хань^[5], та мала сина Лі Сі^[6]. Лі Кан помер у 186 році н. е., раніше за дружину^[7].

Стан мумії засвідчує, що Сінь Чжуй вживала багато вишуканих страв, особливо м'ясних^[8]. Надмірність у їжі та малорухливий спосіб життя призвели до надлишкової ваги. З віком у неї розвинувся коронарний тромбоз і атеросклероз, внутрішні органи були уражені гельмінтами. Зміщені хребцеві диски завдавали жінці сильного болю, що тільки сприяло малій рухливості. Вона також страждала від каменів у жовчному міхурі, один з яких застряг у жовчній протоці^[9]. Зріст жінки оцінюється в 158 см^[10].

Судячи із вмісту шлунку, Сінь Чжуй померла влітку, за 2-3 години перед смертю ївши диню^[11]. Причиною смерті став інфаркт міокарда^[12]. На момент смерті їй було близько 50 років^[3].

Виявлення гробниці[ред. | ред. код]

На височині Мавандуй в провінції Хунань наприкінці 1971 року китайська армія проводила великомасштабні військові навчання. Копаючи тунель в одному з пагорбів для облаштування укриття, солдати виявили, що ґрунт нестійкий і припинили земельні роботи. Закуривши, солдати побачили навколо цигарок блакитне полум'я, спричинене витоком горючого газу з-під пагорба. Про випадок було повідомлено археологам, оскільки подібне вже траплялося, коли газ, утворений тлінням органіки, виходив з місць поховань^[3].

Починаючи з січня 1972 року, археологи проводили розкопки, залучивши 1500 учнів-волонтерів з навколишніх шкіл, оскільки державного фінансування в 6 тис. юанів було недостатньо^[3].

Після виявлення під пагорбом унікальної гробниці, зокрема з чудово збереженою мумією та поховальними дарами, серед них найдавнішими зразками лакованих виробів, Чжоу Еньлай виділив додаткові кошти. Він надав 200 тис. юанів і допомогу армії для подальших розкопок. Крім гробниці Сінь Чжуй, неподалік у 1972 та 1974 було виявлено ще дві гробниці — її чоловіка Лі Кана, що виявилася частково пограбованою в давнину, та сина, що помер у віці близько 30-и років. Ці дві гробниці менші, а їхній вміст зберігся гірше^[3].

Архітектура і вміст гробниці[ред. | ред. код]

Гробниця Сінь Чжуй містилася під 15 м білої глини та вугілля. Вона складалася з 4-х прямокутних відділів, зроблених з соснового дерева, обставлених поховальними дарами^[3]. Мумія Сінь Чжуй лежала в центральному, п'ятому, відділі в чотирьох трунах, укладених одна в одну^[9]: зовнішній чорній, в якій лежали червона, жовта та синя^[13]. Сама мумія була загорнена в 20 шарів шовку та обв'язана шовковими стрічками^[9].

Велику частину поховальних дарів складали таці й тарілки зі стравами, фігурки будівель і слуг, які повинні були забезпечити в загробному світі таке ж заможне існування, як при житті. А саме з вельможею було поховано страви з: м'яса фазана, яловичини, риби-мандарина, різні страви з пшениці; вина та бульйони; корені лотоса; невстановлену їжу, схожу на торт і бісквіт. Аналіз приготованих страв, похованих разом із Сінь Чжуй, вказує на різноманітність методів раннього приготування: варіння у воді та на парі, тушкування, бланшування, смаження^[9].

Також у поховані містилися рецепти з приготування різних страв з оленини, свинини, кролятини, конини, баранини, собачатини; фазанів, курей, куріпок, гусей, качок-мандаринок, сов, голубів, горлиць, горобців і їхніх яєць; окуня, ляща, карася, коропа; таро, сочевиці, сої, водяних каштанів, ріпаку, пагонів бамбука, імбиря, коріння лотоса, гарбуза, осоту, цибулі, гірчиці, часнику, квасолі, мальви, споришу; ​​хурми, полуниці, дині, груш, слив, суничника, персиків, апельсинів та китайських фініків; пшениці, рису, мишаю, ячменю, проса. Згадується чимало приправ, а також консервантів, таких як оцет, сіль, мед, імбир, і засобів збереження страв — сушіння, в'ялення, ферментація. З Сінь Чжуй було поховану велику кількість керамічних посудин з вином^[9].

Особливий інтерес складають керамічні фігурки музикантів, позолочена скринька з косметикою, та шовк, на який було нанесено триколірний орнамент як методом друку, так і ручного розпису. В гробницю було покладено багато написаних на шовку книг і табличок про підтримання здоров'я, довголіття та добробуту. В книгах містяться рецепти щодо лікування головного болю, паралічу, астми та інших проблем зі здоров'ям, а також поради щодо сексу^[4].

Мумія Сінь Чжуй[ред. | ред. код]

Тіло Сінь Чжуй, хоча часто називається мумією, не було якимось спеціальним чином оброблене. Воно уникло розкладу завдяки герметичному зберіганню, стародавні китайці не вдавалися до муміфікації померлих. Водночас у момент знахідки тіло оточувала невідома жовтувата рідина, що швидко випарувалася. Деякі солдати, залучені до розкопок, відзначали висип на шкірі^[14].

Шкіра Сінь Чжуй зберегла світлий відтінок, суглоби лишилися гнучкими, а тканини тіла пружними. В судинах збереглася кров групи А. Волосся лишилося на голові, не випавши, його покривала чорна перука, закріплена шпилькою. Також збереглися брови, вії та навіть волосся в носі, як і текстура пальців^[11]. Розтин мумії було проведено хірургами з медичного інституту провінції Хунань 14 грудня 1972 року^[14].

У 2002 році за допомогою технологій реконструкції обличчя, використовуваних поліцією, було відтворено вигляд Сінь Чжуй у віці 18, 30 та 50 років^[5]. У 2003 році мумію було перенесено у вітрину, тіло зберігається завдяки розчину, що періодично вводиться у вени^[14].

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Макет гробниць Сінь Чжуй, її чоловіка та сина
• 
  Макет гробниці Сінь Чжуй
• 
  Фігурки музикантів
• 
  Фігурки блазнів
• 
  Фігурки служниць
• 
  Триногі металеві посудини
• 
  Лаковані дерев'яні тарілки
• 
  Розписаний шовк
• 
  Поховальний прапор
• 
  Бамбукові палички з текстом

Див. також[ред. | ред. код]

• Таримські мумії
• Нефритовий принц
• Теракотова армія

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Словники та енциклопедії Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/0h1fyz6