Суспільство поділу-злиття — Вікіпедія

В етології суспільство поділу-злиття (анг. Fission–fusion society) — це суспільство, в якому розмір і склад соціальної групи змінюються з плином часу, а тварини переміщуються в навколишньому середовищі; тварини зливаються в групи (злиття) — наприклад, сплять в одному місці — або розпадаються (поділ) — наприклад, пошук їжі невеликими групами протягом дня. Для видів, які живуть у суспільствах поділу-злиття, склад групи є динамічною властивістю. Зміна складу, розмір підгрупи та дисперсія різних груп є трьома основними елементами суспільства розщеплення-злиття. [1] [2]

Ця соціальна організація зустрічається у приматів, слонів, китоподібних, копитних тварин, соціальних хижих тварин, деяких птахів [1] і деяких риб.

Примати[ред. | ред. код]

Шимпанзе[ред. | ред. код]

Шимпанзе часто утворюють менші підгрупи. [3] Під час отримання їжі розмір підгруп може змінюватися залежно від того, скільки їжі доступно та як далеко вона може перебувати. Отже, серед шимпанзе велика кількість їжі та її щільність є факторами, які сприяють змінам розмірів підгруп. [3]

Орангутанги[ред. | ред. код]

Орангутанги є одним із типів приматів, які моделюють індивідуальний поділ-злиття. [4] Серед цього виду, який мешкає саме в суматранскому лісі, створюються бродячі групи.

Люди[ред. | ред. код]

Люди також утворюють суспільства поділу-злиття. Наприклад, у суспільствах мисливців-збирачів люди формують групи з декількох членів, які можуть роз'єднатися, щоб забезпечити себе різними ресурсами. [5] Іншим прикладом суспільства поділу-злиття в суспільствах мисливців і збирачів є спілкування між групою. Групи можуть почати розділятися через суперечки та розбіжності. [5] Серед людей плітки та мова загалом також є важливою характеристикою, яка бере участь у розщепленні-злиття. Спілкування утримує віддалені групи разом, хоча вони можуть бути не на близькій відстані одна від одної. [5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ramos-Fernández, Gabriel; Morales, Juan M. (9 травня 2014). Unraveling fission-fusion dynamics: how subgroup properties and dyadic interactions influence individual decisions. Behavioral Ecology and Sociobiology (англ.). 68 (8): 1225—1235. doi:10.1007/s00265-014-1733-8. ISSN 0340-5443.
  2. Aureli, Filippo; Schaffner, Colleen M.; Boesch, Christophe; Bearder, Simon K.; Call, Josep; Chapman, Colin A.; Connor, Richard; Fiore, Anthony Di; Dunbar, Robin I. M. (August 2008). Fission‐Fusion Dynamics. Current Anthropology (англ.). 49 (4): 627—654. doi:10.1086/586708. ISSN 0011-3204. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  3. а б Chapman, C.A.; Chapman, L.J.; Wrangham, R.W. (January 1995). Ecological constraints on group size: an analysis of spider monkey and chimpanzee subgroups. Behavioral Ecology and Sociobiology. 36 (1): 59—70. doi:10.1007/bf00175729. ISSN 0340-5443.
  4. van Schaik, Carel P. (January 1999). The socioecology of fission-fusion sociality in Orangutans. Primates (англ.). 40 (1): 69—86. doi:10.1007/bf02557703. ISSN 0032-8332. PMID 23179533.
  5. а б в Couzin, Iain D.; Laidre, Mark E. (August 2009). Fission–fusion populations. Current Biology. 19 (15): R633—R635. doi:10.1016/j.cub.2009.05.034. ISSN 0960-9822. PMID 19674541.