Суперрозповсюджувач — Вікіпедія

Суперрозповсюджувач (суперпоширювач, суперносій) — людина, що з високою долею імовірності заражає оточуючих у порівнянні зі звичайною інфікованою особою. Не є енциклопедичним чи медичним терміном та немає наукового визначення[1]. Властивість до високого рівня інфікування може бути спричинена як високою активністю суперпоширювача, який контактує з багатьма людьми, так і здатністю до виділення великої кількості інфікуючих частинок (вірусів, бактерій).

Саме суперпоширювачі є джерелом для розповсюдження інфекційних захворювань і виникнення епідемій.

Учені-лінгвісти, що доповнюють оксфордський словник, назвали слово «суперпоширювач» словом жовтня 2020 року у зв'язку з пандемією КОВІД-19[2]. Науковці з США та Китаю, намагаючись з'ясувати ступінь неоднорідності інфікування коронавірусом, дійшли висновку, що на 15% інфікованих приходиться 80% вторинних інфікувань[3].

Суперносії в історії[ред. | ред. код]

  • На початку 1900-х років ірландська кухарка з Нью-Йорка на ім'я Мері Меллон заразила безліч людей черевним тифом. При тому вона не мала жодних симптомів.
  • У 2003 році лікар з провінції Гуандун Лю Цзяньлунь, який лікував пацієнтів хворих на САРС, заразився сам. Незважаючи на симптоми, він поїхав до Гонконгу на сімейне весілля. Він зупинився на дев'ятому поверсі готелю «Метрополь» у Коулуні і заразив 16 гостей готелю, які проживали на одному поверсі з ним. Потім гості подорожували до Канади, Сінгапуру, Тайваню та В’єтнаму, поширюючи ГРВІ, що у подальшому призвело до глобальної епідемії[4].
  • У 2015 р. під час епідемії, яку викликав коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому (Middle East respiratory syndrome, MERS), 1 хворий заразив 82 особи.
  • Під час епідемії еболи в Західній Африці джерелом переважної кількості випадків інфікування (61%) стала невелика група хворих (3%). Після одного лише похорону в червні 2014 року інфекцію підхопили понад 100 осіб, які потім почали заражати інших.
  • «Пацієнт 31» — 61-річна жінка з Тегу, яка інфікувала близько 5000 осіб коронавірусом[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У коронавіруса є суперпоширювачі. Хто вони такі?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2021.
  2. ↑ Оксфордський словник виділив найважливіші слова кожного місяця 2020 року. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  3. ↑ Sun, Kaiyuan; Wang, Wei; Gao, Lidong; Wang, Yan; Luo, Kaiwei; Ren, Lingshuang; Zhan, Zhifei; Chen, Xinghui; Zhao, Shanlu (15 січня 2021). Transmission heterogeneities, kinetics, and controllability of SARS-CoV-2. Science (англ.). Т. 371, № 6526. doi:10.1126/science.abe2424. ISSN 0036-8075. PMID 33234698. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  4. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Атипичная пневмония: эпидемия в Канаде | DW | 01.04.2003. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  5. ↑ Победить коронавирус без диктатуры и карантина: чему может научить опыт Южной Кореи? | Громадское телевидение. hromadske.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 30 січня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суперрозповсюджувач&oldid=42207158