Суперкубок УЄФА 2021 — Вікіпедія
Суперкубок УЄФА 2021 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
(пен. 6:5) | |||||||
Дата | 11 серпня 2021 | ||||||
Стадіон | «Віндзор Парк», Белфаст | ||||||
Гравець матчу | Жерар Морено («Вільярреал»)[1] | ||||||
Арбітр | Сергій Карасьов (Росія)[2] | ||||||
Глядачі | 10,435[3] | ||||||
Погода | Мінлива хмарність 18 °C (64 °F) 59 % Вологість повітря[4] | ||||||
← 2020 2022 → |
Суперкубок УЄФА 2021 (англ. 2021 UEFA Super Cup) — футбольний матч, що відбувся 11 серпня 2021 року і став 46-м розіграшем Суперкубка УЄФА, між переможцями Ліги чемпіонів і Ліги Європи в сезоні 2020/21. Рішенням Виконавчого комітету УЄФА від 24 вересня 2019 року матч пройшов у столиці Північної Ірландії — Белфасті на стадіоні Віндзор Парк[5].
Вибір місця проведення[ред. | ред. код]
Заявочна кампанія європейських футбольних асоціацій, які претендують на проведення матчу офіційно розпочнеться у грудні 2018 року. Згідно з порядком заявочного процесу, до 15 лютого 2019 року футбольні асоціації матимуть час офіційно підтвердити свою зацікавленість у проведенні Суперкубка УЄФА 2021, і до 29 березня 2019 року направити в УЄФА заявочні досьє.
Українська заявка[ред. | ред. код]
На початку червня 2018 року президент Федерації футболу України (ФФУ) Андрій Павелко оголосив про створення комітету по роботі над заявкою на проведення матчу за Суперкубок УЄФА 2021 року[6]. У вересні 2018 року очільник українського футболу оголосив, що можливо НСК «Олімпійський» і буде приймати цей матч[7].
Харківська обласна влада разом з Федерацією футболу України, спираючись на досвід проведення міжнародних матчів у Харкові, оголосили 1 листопада 2018 року про підготовку заявки на проведення матчу за Суперкубок УЄФА у 2021 році на стадіоні ОСК «Металіст»[8].
Претенденти[ред. | ред. код]
Станом на початок листопада 2018 року дві країни заявили про свої наміри провести цей захід. Пізніше ще дві країни подали свої заявки.
Країна | Стадіон | Місто | Місткість |
---|---|---|---|
Білорусь[9] | «Динамо» | Мінськ | 22 000 |
Північна Ірландія | «Віндзор Парк» | Белфаст | 18 434 |
Україна | «Металіст» | Харків | 40 003 |
Фінляндія | «Олімпійський» | Гельсінкі | 36 000 |
24 вересня 2019 року Виконавчий комітет обрав «Віндзор Парк».[10][11]
Клуби[ред. | ред. код]
Клуб | Кваліфікувався як | Участей |
---|---|---|
«Челсі» | Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2020/21 | 4 (1998, 2012, 2013, 2019) |
«Вільярреал» | Переможець Ліги Європи УЄФА 2020/21 | Дебют |
Матч[ред. | ред. код]
Арбітри[ред. | ред. код]
6 серпня 2021 року УЄФА призначив арбітром матчу росіянина Сергія Карасьова, арбітра ФІФА з 2010 року, який судив матчі на Євро-2016, чемпіонаті світу 2018 року та Євро-2020. Йому допомагали співвітчизники Ігор Демешко та Максим Гаврилін як помічники арбітрів, тоді як Олексій Кульбаков з Білорусі був четвертим суддею. Арбітрами VAR був призначений Марко Фріц з Німеччини, якому допомагали Павел Гіль з Польщі та Массіміліано Ірраті з Італії. Ще один італієць Філіппо Мелі був призначений резервним помічником арбітра[2].
Хід матчу[ред. | ред. код]
«Челсі» відкрив рахунок на 27-й хвилині, коли подачу з лівого флангу від Кая Гаверца замкнув Хакім Зієш. Зієш був замінений через травму плеча наприкінці першого тайму. «Вільяреал» зрівняв рахунок на 73-й хвилині, коли Жерар Морено забив ударом правою ногою у лівий верхній кут воріт після відскоку м'яча від Булая Діа[12]. Матч перейшов у додатковий час, в кінцівці якого воротар «Челсі» Едуар Менді був замінений на Кепу Аррісабалагу. Кепа відбив два післяматчевих пенальті, в тому числі і вирішальний від Рауля Альбіоля, який дозволив «Челсі» виграти з рахунком 6:5 у серії пенальті та здобути трофей[13].
Матч[ред. | ред. код]
«Челсі»[4] | «Вільярреал»[4] |
Гравець матчу: Суддівська бригада:
| Регламент матчу:
|
Статистика[ред. | ред. код]
|
|
|
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Chelsea 1–1 Villarreal (pens: 6–5): Kepa edges Blues to silverware. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ а б в г Sergei Karasev to referee 2021 UEFA Super Cup match. UEFA. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ а б в г д е Full Time Report Final – Chelsea v Villarreal (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ а б в Tactical line-ups (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ ВІДОМІ МІСТА-ГОСПОДАРІ ФІНАЛІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ, ЛІГИ ЄВРОПИ ТА СУПЕРКУБКА УЄФА, ХАРКІВ НЕ ОТРИМАВ МАТЧ[недоступне посилання]
- ↑ Україна замахнулася на проведення Суперакубка УЄФА-2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ Украина поборется за право принимать Суперкубок УЕФА — 2021 [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ [недоступне посилання з липня 2019 готує заявку на проведення Суперкубка УЄФА-2021 на ОСК Металіст]
- ↑ Минск хочет принять матч за Суперкубок УЕФА-2021 [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ 2021 Super Cup to take place in Belfast [Суперкубок 2021 пройде у Белфасті]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
- ↑ UEFA Executive Committee agenda for Ljubljana meeting [Порядок денний Виконавчого комітету УЄФА для зустрічі у Любляні]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
- ↑ Kepa the hero as Chelsea beat Villarreal on penalties to win Uefa Super Cup. Guardian. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Chelsea 1 Villarreal 1 (6-5 on pens). BBC Sport. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
|