Суда (острів) — Вікіпедія

Суда
Σούδα
Острів Суда, справа від меншого острівця Леон, в затоці Суда.
Географія
35°29′20″ пн. ш. 24°09′07″ сх. д. / 35.48889° пн. ш. 24.15194° сх. д. / 35.48889; 24.15194Координати: 35°29′20″ пн. ш. 24°09′07″ сх. д. / 35.48889° пн. ш. 24.15194° сх. д. / 35.48889; 24.15194
Місцерозташування Середземне море
Акваторія Суда (бухта)
Країна
Греція Греція
Адм. одиниця Chania Municipalityd
Населення безлюдний (2001)
Суда. Карта розташування: Греція
Суда
Суда
Суда (Греція)
Мапа

CMNS: Суда у Вікісховищі

Суда (грец. Σούδα) - острів у затоці Суда на північно-західному узбережжі острова Крит. У стародавні часи це острівець був одним з двох острівів, які називали Леукай. Другий острів відомий сьогодні як Леон.

Історія[ред. | ред. код]

Острів був укріплений венеційцями завдяки своєму стратегічному розташуванню, яке забезпечує контроль над входом до якірної стоянки у затоці Суда (яка досі важлиіа грецька і НАТО військово-морська база). Хоча інша частина Криту відійшла під контроль османів у ході Критської війни (1645-1669), фортеця Суда, разом з островами-фортецями Грамвоса і Спіналонга залишалася у венеційських руках до 1715 року, коли вони також відійшли до османів. Цей час острів служив притулком для критських повстанців.

Докладніше: Фортеця Суда

Музичний змагання між сиренами і музами[ред. | ред. код]

На північно-західній стороні острівця, на невеликій відстані, є ще один острівець, майже круглої форми, який на середньовічних венеційських картах згадується як Кролячий острів (сьогодні відомий як Нісі і Леон). У давні часи ці два острівці називали Леукай (по-грецьки "білими"). Їхня назва походить від давньогрецького міфу про музичне змагання між Сиренами і Музами. Стефан Візантійський пише, що Музи програвали у змаганні, це їх засмутило, і вони повиривали пір'я з крил своїх суперниць, Сирени зблідли і впали у море біля Аптери ("безкрила"), де перетворилися на острова у затоці, які були названі Леукай.[1]

Вид на острівець Леон з веніціанських укріплень острова Суда.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Caroline M. Galt, "A marble fragment at Mount Holyoke College from the Cretan city of Aptera", Art and Archaeology 6 (1920:150).