Субскрипція — Вікіпедія

Субскри́пція (від лат. subscribe «підписувати, перераховувати нижче») — важлива частина документа, а саме засвідчення, в якому підпис (особистий або нотаріальний) поєднується з формулою, котра виражає суть вірчої дії. Так само, як інвокація, інтитуляція тощо, субскрипція є частиною умовного формуляру документа. Деколи субскрипція може бути пізнішого часу, аніж власне документ.

Приклад субскрипції[ред. | ред. код]

«Іван Янчинський власною рукою». Оригінальний текст (лат.) «Иванъ Янчинскій власною рукою».

«До цієї купчої грамоти я Олешко син Григорія, послух, руку приклав». Оригінальний текст (лат.) «К сеи купчей грамоте я Олешка Григорьевъ сын, послух, руку приложил».

Витяг з купчої грамоти 1518-19 рр.

Джерела[ред. | ред. код]

• Каштанов С. М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. «История». — Москва: Высшая школа, 1988. — 231 с.
• Акты русского государства 1505-1526 гг. — Москва: «Наука», 1975. — 435 с.