Суб'єкти Російської Федерації — Вікіпедія

Ця стаття про територіальні одиниці вищого рівня у Росії. Про політичний устрій див. Державний лад Росії та адміністративний устрій. Про інші значення див. Адміністративно-територіальний устрій Росії.
Російська Федерація
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Росії
Категорія Категорія • Інші країни

Суб'єкт Російської Федерації або скорочено суб'єкт федерації — назва територіальної одиниці верхнього рівня у Росії. Згідно з Конституцією Росії 1993 Росія є федеративною державою та складається з рівноправних суб'єктів Російської Федерації.

Згідно з Конституцією, Російська Федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів. Кожний суб'єкт федерації, крім федеральних органів, має свою виконавчу (зазвичай, губернатора або голову), законодавчу (регіональні парламенти) та судову (конституційний (статутний) суд суб'єкта) гілки влади. Суб'єкти мають свою власну конституцію або статут, а також власне законодавство, прийняте регіональними парламентами. Суб'єкти федерації мають по два представника у верхній палаті російського парламенту — Раді Федерації. У відносинах із федеральними органами державної влади всі суб'єкти федерації між собою рівноправні. Суб'єкти мають повноваження вирішувати питання, віднесені Конституцією до ведення суб'єктів. Суб'єкти Російської Федерації не мають права виходу з її складу[1].

Сучасна Росія успадкувала перелік регіонів від РРФСР. 1992 року російськими регіонами було підписано Федеративний договір про розмежування повноважень, який було включено до тексту Конституції РРФСР 1978 року. 1993 року, коли була прийнята чинна Конституція, налічувалося 89 суб'єктів. З 1 березня 2008, після об'єднання регіонів стало 83 суб'єкта Російської Федерації

18 березня 2014, після початку тимчасової окупації Криму, РФ спробувала незаконно приєднати його з утворенням двох нових суб'єктів т. зв. Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь. Російська влада вважає, що з окупованим Кримом, федерація нараховує 85 суб'єктів.

30 вересня 2022, після часткової окупації Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей, РФ спробувала незаконно приєднати їх з утворенням чотирьох нових суб'єктів: ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей. Російська влада вважає, що з окупованими територіями, федерація нараховує 89 суб'єктів. На міжнародному рівні та в Україні ця анексія вважається нікчемною та не визнається.

Сучасний федеративний устрій Росії[ред. | ред. код]

Особливості статусу суб'єктів федерації[ред. | ред. код]

Російську Федерацію складають республіки, краї, області, міста федерального значення, автономна область та автономні округи, є суб'єктами федерації. У таблиці наведено особливості конституційно-правового статусу кожного з типів суб'єктів РФ. У дужках вказано статті Конституції Росії, що містять відповідні положення. «Суверенітет» РФ над тимчасово окупованою територією АР Крим, де 2014 року незаконно утворено два суб'єкти РФ: Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, це утворення не визнається практично всіма державами світу.

Республіка
Край, область, місто федерального значення
  • статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими крайовим (обласним, міським) законодавчим (представницьким) органом (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66).
Автономна область
  • статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими законодавчим (представницьким) органом автономної області (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66);
  • може бути прийнятий федеральний закон про автономну область (частина 3 статті 66).
Автономний округ
  • статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими законодавчим (представницьким) органом автономного округу (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66);
  • може бути прийнятий федеральний закон про автономний округ (частина 3 статті 66);
  • відносини автономних округів, що входять до складу краю чи області, можуть регулюватися федеральним законом та договором між відповідним автономним округом та краєм або областю (частина 4 статті 66)[2].

Розподіл суб'єктів федерації за типами[ред. | ред. код]

Нижче наводяться відомості про кількість суб'єктів Російської Федерації кожного типу та їх територіальне розташування станом на 1 січня 2014 року.

21 республіка
9 країв
46 областей
2 міста федерального значення
1 автономна область
4 автономних округи

Перелік суб'єктів федерації[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року. Для кожного суб'єкта федерації наводяться його основні характеристики та відомості про його адміністративно-територіальному поділі.

Перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року
Перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року
№ суб'єкт федерації Прапор Герб Террі-
торія (км²) 		Населення
Адмініст-
ративний центр 		Адміністративно-територіальний устрій
(згідно з ЗКАТО) 		Код ЗКАТО Муніципальні утворення Адміністративно-територіальний поділ (детально)
Республіки
01 Адигея 7792 ▲446 406 Майкоп 7 районів і 2 міста 79 7 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
02 Алтай 92 903 ▲211 645 Гірничо-Алтайськ 10 районів і 1 місто 84 10 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
03 Башкортостан 142 947 ▲4 069 698 Уфа 54 району та 21 місто 80 54 муніципальних райони, 9 міських округів детальніше
04 Бурятія 351 334 ▲973 860 Улан-Уде 21 район і 2 міста 81 21 муніципальний район, 2 міських округи детальніше
05 Дагестан 50 270 ▲2 963 918 Махачкала 41 район і 10 міст 82 42 муніципальних райони, 10 міських округів детальніше
06 Інгушетія 3628 ▲453 010 Магас 4 району та 4 міста 26 4 муніципальних райони, 4 міських округу детальніше
07 Кабардино-Балкарія 12 470 ▼858 397 Нальчик 10 районів і 3 міста 83 10 муніципальних районів, 3 міських округи детальніше
08 Калмикія 74 731 ▼282 021 Еліста 13 районів і 1 місто 85 13 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
09 Карачаєво-Черкесія 14 277 ▼469 837 Черкеськ 10 районів і 2 міста 91 10 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
10 Карелія 180 520 ▼634 402 Петрозаводськ 16 районів і 13 міст 86 16 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
11 Комі 416 774 ▼872 057 Сиктивкар 12 районів і 8 міст 87 15 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
12 Марій Ел 23 375 ▼688 686 Йошкар-Ола 14 районів і 4 міста 88 14 муніципальних районів, 3 міських округи детальніше
13 Мордовія 26 128 ▼812 156 Саранськ 22 району та 7 міст 89 22 муніципальних райони, 1 міський округ детальніше
14 Саха (Якутія) 3 083 523 ▼954 803 Якутськ 33 району та 5 міст 98 34 муніципальних райони, 2 міських округи детальніше
15 Північна Осетія — Аланія 7987 ▼703 977 Владикавказ 8 районів і 1 місто 90 8 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
16 Татарстан 67 847 ▲3 838 230 Казань 43 району та 14 міст 92 43 муніципальних райони, 2 міських округи детальніше
17 Тива (Тува) 168 604 ▲311 761 Кизил 17 районів і 2 міста 93 17 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
18 Удмуртія 42 061 ▼1 517 050 Іжевськ 25 районів і 5 міст 94 25 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
19 Хакасія 61 569 ▲534 079 Абакан 8 районів і 5 міст 95 8 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
20 Чечня 15 647 ▲1 346 438 Грозний 17 районів і 5 міст 96 17 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
21 Чувашія 18 343 ▼1 239 984 Чебоксари 21 район і 9 міст 97 21 муніципальний район, 5 міських округів детальніше
Краї
22 Алтайський край 167 996 ▼2 390 638 Барнаул 60 районів і 11 міст 01 60 муніципальних районів, 11 міських округів детальніше
23 Забайкальський край 431 892 ▼1 090 344 Чита 31 район і 5 міст 76 31 муніципальний район, 4 міських округу детальніше
24 Камчатський край 464 275 ▼319 864 Петропавловськ-Камчатський 11 районів і 2 міста 30 11 муніципальних районів, 3 міських округи детальніше
25 Краснодарський край 75 485 ▲5 404 273 Краснодар 38 районів і 15 міст 03 37 муніципальних районів, 7 міських округів детальніше
26 Красноярський край 2 366 797 ▲2 852 810 Красноярськ 54 району та 19 міст 04 44 муніципальних райони, 17 міських округів детальніше
27 Пермський край 160 236 ▲2 636 154 Перм 33 району та 14 міст 57 42 муніципальних райони, 6 міських округів детальніше
28 Приморський край 164 673 ▼1 938 516 Владивосток 22 району та 12 міст 05 22 муніципальних райони, 12 міських округів детальніше
29 Ставропольський край 66 160 ▲2 794 508 Ставрополь 26 районів і 10 міст 07 26 муніципальних районів, 9 міських округів детальніше
30 Хабаровський край 787 633 ▼1 339 912 Хабаровськ 17 районів та 6 міст 08 17 муніципальних районів, 2 міських округу детальніше
Області
31 Амурська область 361 913 ▼811 274 Благовєщенськ 20 районів і 7 міст 10 20 муніципальних районів, 8 міських округів детальніше
32 Архангельська область[3] 589 913 ▼1 191 785 Архангельськ 20 районів і 8 міст 11 19 муніципальних районів, 7 міських округів детальніше
33 Астраханська область 49 024 ▲1 016 516 Астрахань 11 районів і 3 міста 12 11 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
34 Білгородська область 27 134 ▲1 544 108 Білгород 21 район і 6 міст 14 19 муніципальних районів, 3 міських округи детальніше
35 Брянська область 34 857 ▼1 242 599 Брянськ 27 районів і 5 міст 15 27 муніципальних районів, 7 міських округів детальніше
36 Володимирська область 29 084 ▼1 413 321 Володимир 16 районів і 10 міст 17 16 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
37 Волгоградська область 112 877 ▼2 569 126 Волгоград 33 району та 6 міст 18 33 муніципальних райони, 6 міських округів детальніше
38 Вологодська область 144 527 ▼1 193 371 Вологда 26 районів і 4 міста 19 26 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
39 Воронезька область 52 216 ▼2 328 959 Воронеж 32 району та 7 міст 20 31 муніципальний район, 3 міських округи детальніше
40 Іванівська область 21 437 ▼1 043 130 Іваново 21 район і 6 міст 24 21 муніципальний район, 6 міських округів детальніше
41 Іркутська область 774 846 ▼2 418 348 Іркутськ 33 району та 14 міст 25 27 муніципальних районів, 9 міських округів детальніше
42 Калінінградська область 15 125 ▲963 128 Калінінград 13 районів та 6 міст 27 15 муніципальних районів, 6 міських округів детальніше
43 Калузька область 29 777 ▼1 004 544 Калуга 24 району та 4 міста 29 24 муніципальних райони, 2 міських округи детальніше
44 Кемеровська область 95 725 ▼2 734 075 Кемерово 19 районів і 18 міст 32 28 муніципальних районів, 16 міських округів детальніше
45 Кіровська область 120 374 ▼1 310 929 Кіров 39 районів і 5 міст 33 39 муніципальних районів, 6 міських округів детальніше
46 Костромська область 60 211 ▼656 389 Кострома 24 району та 8 міст 34 24 муніципальних райони, 6 міських округів детальніше
47 Курганська область 71 488 ▼877 149 Курган 24 району та 9 міст 37 24 муніципальних райони, 2 міських округи детальніше
48 Курська область 29 997 ▼1 118 915 Курськ 28 районів і 5 міст 38 28 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
49 Ленінградська область 83 908 ▲1 763 924 Санкт-Петербург[4] 17 районів і 20 міст 41 17 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
50 Липецька область 24 047 ▼1 159 866 Липецьк 18 районів і 2 міста 42 18 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
51 Магаданська область 462 464 ▼150 312 Магадан 8 районів і 2 міста 44 8 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
52 Московська область 44 379 ▲7 133 620 офіц. Москва[5], факт. Красногорськ 38 районів і 56 міст 46 36 муніципальних районів, 36 міських округів детальніше
53 Мурманська область 144 902 ▼771 058 Мурманськ 5 районів і 13 міст 47 5 муніципальних районів, 14 міських округів детальніше
54 Нижньогородська область 76 624 ▼3 281 496 Нижній Новгород 48 районів і 12 міст 22 48 муніципальних районів, 4 міських округу детальніше
55 Новгородська область 54 501 ▼622 430 Великий Новгород 21 район і 3 міста 49 21 муніципальний район, 1 міський округ детальніше
56 Новосибірська область 177 756 ▲2 731 176 Новосибірськ 30 районів і 7 міст 50 30 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
57 Омська область 141 140 ▼1 973 876 Омськ 32 району та 6 міст 52 32 муніципальних райони, 1 міський округ детальніше
58 Оренбурзька область 123 702 ▼2 008 566 Оренбург 35 районів і 12 міст 53 35 муніципальних районів, 13 міських округів детальніше
59 Орловська область 24 652 ▼769 980 Орел 24 райони та 3 міста 57 24 муніципальних райони, 3 міських округи детальніше
60 Пензенська область 43 352 ▼1 360 587 Пенза 28 районів і 5 міст 58 28 муніципальних районів, 5 міських округів детальніше
61 Псковська область 55 399 ▼656 561 Псков 24 району та 2 міста 56 24 муніципальних райони, 2 міських округи детальніше
62 Ростовська область 100 967 ▼4 245 532 Ростов-на-Дону 43 району та 16 міст 60 43 муніципальних райони, 12 міських округів детальніше
63 Рязанська область 39 605 ▼1 140 844 Рязань 25 районів і 4 міста 61 25 муніципальних районів, 4 міських округу детальніше
64 Самарська область 53 565 ▼3 211 187 Самара 27 районів і 10 міст 36 27 муніципальних районів, 10 міських округів детальніше
65 Саратовська область 101 240 ▼2 496 552 Саратов 38 районів і 13 міст 63 38 муніципальних районів, 4 міських округу детальніше
66 Сахалінська область 87 101 ▼491 027 Південно-Сахалінськ 17 районів і 9 міст 65 2 муніципальних райони, 17 міських округів детальніше
67 Свердловська область 194 307 ▲4 320 677 Єкатеринбург 30 районів і 34 міста 65 5 муніципальних районів, 67 міських округів детальніше
68 Смоленська область 49 779 ▼967 896 Смоленськ 25 районів і 2 міста 66 25 муніципальних районів, 2 міських округи детальніше
69 Тамбовська область 34 462 ▼1 068 934 Тамбов 23 району та 7 міст 68 23 муніципальних райони, 7 міських округів детальніше
70 Тверська область 84 201 ▼1 325 249 Тверь 36 районів і 12 міст 28 36 муніципальних районів, 7 міських округів детальніше
71 Томська область 314 391 ▲1 070 128 Томськ 16 районів та 6 міст 69 16 муніципальних районів, 4 міських округу детальніше
72 Тульська область 25 679 ▼1 521 497 Тула 23 району та 9 міст 70 23 муніципальних райони, 3 міських округи детальніше
73 Тюменська область[6] 1 464 173 ▲3 546 345 Тюмень 38 районів і 26 міст
(з ХМАО та ЯНАО)		 71 21 муніципальний район, 5 міських округів
(без ХМАО та ЯНАО)		 докладніше
74 Ульянівська область 37 181 ▼1 267 561 Ульяновськ 21 район і 6 міст 73 21 муніципальний район, 4 міських округу детальніше
75 Челябінська область 88 529 ▲3 490 053 Челябінськ 24 району та 23 міста 75 27 муніципальних районів, 16 міських округів детальніше
76 Ярославська область 36 177 ▲1 271 766 Ярославль 17 районів та 6 міст 78 17 муніципальних районів, 3 міських округу детальніше
Міста федерального значення
77 Москва 2511 ▲12 108 257 Москва 12 адміністративних округів (125 районів, 2 міських округи, 19 поселень) 45 146 внутрішньоміських муніципальних утворень детальніше
78 Санкт-Петербург 1439 ▲5 131 942 Санкт-Петербург 18 районів 40 111 внутрішньоміських муніципальних утворень (81 муніципальний округ, 9 міст і 21 селище) детальніше
Автономна область
79 Єврейська АО 36 266 ▼170 377 Біробіджан 5 районів і 1 місто 99 5 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
Автономні округи
80 Ненецький АО[3] 176 810 ▲43 025 Нар'ян-Мар 1 район і 1 місто 11 1 муніципальний район, 1 міський округ детальніше
81 Ханти-Мансійський АО — Югра[6] 534 801 ▲1 597 248 Ханти-Мансійськ 9 районів і 14 міст 71 9 муніципальних районів, 13 міських округів детальніше
82 Чукотський АО 721 481 ▼50 555 Анадир 8 районів і 1 місто 77 8 муніципальних районів, 1 міський округ детальніше
83 Ямало-Ненецький АО[6] 769 250 ▼539 671 Салехард 7 районів і 7 міст 71 7 муніципальних районів, 6 міських округів детальніше
— Вся Росія 17 097 281 ▲141 314 127 Москва

Коди суб'єктів федерації[ред. | ред. код]

Докладніше: Коди суб'єктів Російської Федерація

Існує цілий ряд різного роду кодувань суб'єктів Російської Федерації, згідно з якими їм присвоюються цифрові або літерні позначення для різних цілей.

Інші особливості територіального устрою Росії[ред. | ред. код]

Угруповання регіонів Росії[ред. | ред. код]

Суб'єкти федерації групуються в:

Зарубіжні території Росії[ред. | ред. код]

Докладніше: Зарубіжні території Російської Федерація

Місто Байконур знаходиться на території Казахстану, але разом з комплексом космодрому Байконур орендований Росією на період до 2050, наділений статусом міста федерального значення Російської Федерації, на території міста діє російське законодавство.

Згідно зі Шпіцбергенським трактатом 1920 Росія здійснює економічну діяльність на архіпелазі Шпіцберген (селища Баренцбург, Піраміда та Грумант).

Історія російського федералізму[ред. | ред. код]

Див. також: Історія федеративного устрою Росії, Історія конституції Росії та Історія адміністративно-територіального поділу РРФСР

Зміни в федеративний устрій Росії після припинення існування СРСР[ред. | ред. код]

Див. також: Список скасованих та перейменованих регіонів Російської Федерація

1990-ті[ред. | ред. код]

2000-ні[ред. | ред. код]

Докладніше: Об'єднання регіонів Росія

2010-ті[ред. | ред. код]

  • 16 березня 2014 почалася тимчасова окупація АР Крим військами РФ, де російською окупаційною владою було проведено нелегітимний референдум в АР Крим (Україна). Цей «референдум» було проведено незаконно.[9] Його результати не визнає ні Україна, на Радбез ООН.[10][11][12][13][14].

Створена всупереч нормам міжнародного права[15][16][17][18] та не визнана практично всіма країнами світу[19][20], Республіка Крим як суб'єкт Російської Федерації утворена 21 березня 2014 року рішенням Ради Федерації Росії, котра ратифікувала Договір[21] та ухвалила закон про приєднання Криму та міста Севастополь до Росії[22].

Україна не визнала приєднання Криму до Росії: Верховна Рада прийняла Декларацію про боротьбу за звільнення держави, у якій, зокрема, дії Росії на півострові названі анексією, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь називаються «невід'ємними частинами України»[23].

Майбутнє федеративного устрою Росії[ред. | ред. код]

Перспективи подальшого укрупнення регіонів[ред. | ред. код]

Докладніше: Об'єднання регіонів Росії#Проекти об'єднання регіонів, по яких заявлялися проведення референдуму та заходи щодо інтеграція

Проводилась попередня робота з об'єднання Архангельської області та Ненецького АО у Поморський (Архангельський, Північний) край, Санкт-Петербурга та Ленінградській області у Петербурзьку губернію (Невський, Санкт-Петербурзький край), Москви та Московської області у Московський федеральний округ або Московську і Тверську областей у Центральну (Підмосковну) область тощо, однак, процеси об'єднання було заморожено.

Порядок та перспективи розширення Російської Федерації[ред. | ред. код]

Згідно з Федеральним конституційним законом від 17 грудня 2001 № 6-ФКЗ «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації», розширення Російської Федерації можливе шляхом приєднання до неї як суб'єктів федерації іноземних держав або їхніх частин згідно з вільним волевиявленням народів, що проживають на цих територіях, і при укладенні міжнародних договорів з цими державами.

Розширення Росії можливо у тому числі за рахунок незалежних держав, зокрема, територій, які можуть коли-небудь отримати такий статус. Із сусідніх з Росією держав, які прагнуть до інтеграції з нею, включаючи невизнані (частково визнані), Білорусь та Абхазія не планують стати суб'єктами Російської Федерації (при цьому відповідно вступивши або побажавши вступити до Союзної держави), а Південна Осетія, Придністров'я та раніше Абхазія (1995 року), а також Принаров'є та Рудний Алтай (спроби проголошення республік у яких відповідно на північному сході Естонії на північному сході Казахстану робилися спроби російськомовною більшістю у 1990—1994 роках) такий намір проявляли.

Розраховуючи на повторення прецеденту окупації Росією Криму та Севастополя, 2014 року після проведення референдумів 11 травня та оголошення суверенітетів 12 травня такий намір також проявили самопроголошені влади Донецької та Луганської «народних республік».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сецессия — Конституционное право РФ — Яндекс. Словари [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Конституционный суд Российской Федерации в своем постановлении от 14 июля 1997 года № 12-П «У справі про тлумачення міститься у частині 4 статті 66 Конституції Російської Федерації положення про входження автономного округу до складу краю, області» встановив, що «частина 4 статті 66 Конституції Російської Федерації про входження автономного округу до складу краю, області носить констатуючий характер. вживання терміна „вхідний“ означає визнання Конституцією Російської Федерації існуючого до її набрання чинності положення, за яким автономні округи, що не оформили зміну свого статусу, як і раніше входять до складу відповідного краю або області». На сьогодні такими є всі автономні округи, крім Чукотського автономного округу.
  3. ↑ а б До складу Архангельської області входить Ненецький автономний округ.
  4. ↑ Адміністративний центр — місто Санкт-Петербург не входить до складу Ленінградської області.
  5. ↑ Адміністративний центр — місто Москва не входить до складу Московської області
  6. ↑ а б в До складу Тюменської області входить Ханти-Мансійський автономний округ та Ямало-Ненецький автономний округ.
  7. ↑ Федеративний договір 1992 року було затверджено Постановою З'їзду народних депутатів РФ від 10 квітня 1992 «Про Федеративнbй договір». Законом РФ від 21 квітня 1992 № 2708-I "Про зміни та доповнення Конституції (Основного Закону) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки"положення Федеративного договору було включено до Конституції РРФСР 1978 року.
  8. ↑ Государственный Архив Пермского Края — Хроника событий по объединению двух субъектов РФ. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
  9. ↑ ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий
  10. ↑ [Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим]
  11. ↑ Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим
  12. ↑ Крымский парламент принял решение о вхождении автономии в состав РФ и назначил на 16 марта референдум по этому вопросу
  13. ↑ Українська правда: Маріонеткова Рада Криму призначила референдум про входження в РФ на 16 березня
  14. ↑ Референдум о статусе Крыма назначен на 16 марта — РИА Новости (6 березня 2014)
  15. ↑ Обама заявив, що Росія порушує норми міжнародного права
  16. ↑ Анексуючи Крим, Росія порушує норми ООН, на які сама ж посилається. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
  17. ↑ http://www.youtube.com/watch?v=i6U8Dy3XoHw Росія порушила всі можливі норми міжнародного права
  18. ↑ Росія, США і Велика Британія порушили зобов'язання перед Україною, — генсек ООН
  19. ↑ Голосування Генасамблеї ООН
  20. ↑ Backing Ukraine's territorial integrity, UN Assembly declares Crimea referendum invalid
  21. ↑ Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном законе «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Республикой Крым о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов»(рос.)
  22. ↑ Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном конституционном законе «О принятиив Российскую Федерацию Республики Крым иобразовании в составе Российской Федерацииновых субъектов — Республики Крым и городафедерального значения Севастополя»(рос.)
  23. ↑ Декларація про боротьбу за звільнення України

Посилання[ред. | ред. код]

Конституція Росії 1993
Історія Конституції[ru]
Обговорення Конституції
Конституційне право
«А»
«Б»
«В»
«Д»
«Е»
«З»
«І»
«К»
«Л»
«М»
«Н»
«О»
«П»
«Р»
«С»
«Т»
«У»
«Х»
«Ч»
«Я»
1 — за міжнародним законодавством належить Україні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суб%27єкти_Російської_Федерації&oldid=41595512